Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №496 від 13.04.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Невигадана історія

ПІЗНЄ ПОКАЯННЯ

Катерина лежала в ліжку нерухомо, спостерігала, як порається біля неї старенька свекруха, і з очей лилися рясні сльози. Скільки зла зробила цій людині, аж страшно згадувати, а вона, ніби й нічого не було, припадає біля неї, як біля дитини.

Катерині було дев’ятнадцять, коли побралися з Василем. Рада була Фросина молодій невістці, бо давно чекала її у своїй хаті. Раділа за єдиного сина, що знайшов таку гарну дружину. Не могла на них надивитися, коли бачила поруч. Та інші думки, видно, були в невістки. Вона чомусь з того часу, як побачила свекруху, так і незлюбила її. Хтозна, може, усе тому, що наслухалася ще до заміжжя про лихих свекрух... Але ж Фросина до таких не належала. З дитинства залишилась сиротою. Коли вийшла заміж, маму їй замінила свекруха. Ладили вони з нею все життя. Тому й самій хотілося такого сімейного затишку.

Однак зрозуміла, що його не буде, бо помітила, що невістка вже з перших днів ставиться до неї не так, як би хотілось. Вона ж свою свекруху відразу назвала мамою, а Катя не називала ніяк, просто зверталася, як до чужої людини, та й то крізь зуби. Але Фросина мовчала, навіть сину нічого не казала. Він і сам усе бачив, заспокоював її:

- Ой, мамо, вона ще молода, звикне, усе буде добре.

Вірила в це мати, годила невістці, як могла, та все було марно. Катерина намагалась і не дивитись у бік свекрухи. Хоч би що та зробила, все переробляла по-своєму. Їй хотілось посваритись, шукала приводу, а його не було, бо Фросина все розуміла й намагалася не зважати на витівки невістки. Хоча на душі був камінь. Тож жили дві жінки під одним дахом, але були чужими.

Якось Фросина покликала невістку:

- Доцю, допоможи мені витягти відро з колодязя, бо щось нездужаю.

Та скипіла:

- Яка я тобі доця? Ти що, моя мати? А нездужаєш, то йди лягай у лікарню.

Випалила, і пішла геть з подвір’я. Заплакала Фросина, але її добре серце перенесло й цю образу. Не сказала мати і про це сину, не хотіла завдавати йому болю. Але він і так помітив, що вона чимось схвильована, зрозумів, що знову Катя образила, не стерпів, запитав у дружини:

- Чому ти так не любиш моєї матері? Чим вона перед тобою завинила?

- Вона мене дратує, - відповіла сердито.

Катя ходила вже вагітна. Раділа в душі жінка, думала, підуть онуки, усе зміниться. Та так, на жаль, не сталося. Бо коли з’явилась у Катерини донечка, свекруха не мала права й підходити до неї. Згадувала Фросина, як народила Василька, то її покійна свекруха, царство їй небесне, більше доглядала його, як вона, мати. Тож росла внучка в бабусі на очах, а вона не могла пригорнути її до себе, погойдати, розказати казочку. Коли підросла Оленка, робила іноді якусь шкоду, бабуся не мала права на неї насваритись, бо невістка відразу накидалась на свекруху.

Ось так і жила Фросина - у своїй хаті боялась слово вимовити. Катерина, щоправда, і зі своєю ріднею не ладнала. То чому ж тут було дивуватись? Дивилася мати на свого сина, так жаль було його. Не раз плакала ночами.

Невдовзі Василь отримав квартиру в місті, де працював, і його сім’я перебралась туди. Фросині ніби й легше стало. Але хіба легше, коли невістка за двадцять років відтоді жодного разу не ступила до неї в хату? Свекрухи для неї не існувало. Василь не забував матері, приїздив у село, допомагав по господарству. Але щоразу вдома був скандал, бо не пускала туди його Катерина. Коли просив у неї, щоб купити матері буханець хліба, грошей не давала. Змушений був заробляти десь на стороні, щоб допомагати неньці мате-ріально. А Катерина все дорікала:

- Навіщо ти женився, коли більше дбаєш про свою матір, а не про мене?

- Вона вже старенька, хвора, потребує допомоги. Покайся, просив дружину Василь. - Поїдемо до мами, вона зла не тримає, буде тільки рада, коли побачить тебе.

- Нізащо! - не відступала від свого Катерина. - Хіба що після її смерті ступлю в хату. А ти вибирай: або я, або мати.

І тут завжди спокійний Василь не витримав.

- Досить з мене! Уже натерпівся! Якщо не хочеш по-доброму, то вибираю маму. Вона мені дала життя, і хоч би як ти хотіла, її не залишу. Неня в мене одна, а таких дружин, як ти, може бути скільки завгодно...

Катерина не чекала такого від Василя. Її аж затрусило. А він дивувався, звідки в людини може бути стільки злості? Можливо, й від цього, але невдовзі розбив її параліч. Місяць лежала Катерина в лікарні, та поставити на ноги лікарі були не в силі. Так і привіз Василь її додому нерухому.

А мати в селі аж захворіла, переживаючи за сина, бо вже більше місяця не навідувався. Коли приїхав, його було не впізнати: весь змарнів, осунувся.

- Що з тобою, синку? - злякано запитала Фросина. Тоді й розповів Василь, що сталося.

- Прошу тебе, мамо, - благав він, - поїдемо зі мною, бо сам впоратися не можу.

Забула мати всі образи, поїхала до хворої невістки. Півроку доглядала, як дитину. Її ж рідна мати навідувалась рідко. І то казала:

- Я сама хвора, у неї є чоловік, дочка, хай доглядають...

А дочка що? Коли заходила в кімнату, носа часом затуляла, ніколи не опорядила неньку. Тож усі турботи з догляду невістки лягли на руки свекрухи. Бачила все Катерина, розуміла, у думках хотіла обняти, пригорнутись до неї, та не могла, бо не слухалися ні руки, ні ноги, не могла промовити й слова...

Одного разу Катерині полегшало, вона заворушилася, посміхнулась. Зраділа Фросина:

- Доню, ти ще видужаєш, ще будемо танцювати на весіллі у Віти.

І тут сталося диво: Катерина підвелася, обняла свекруху й тихо мовила:

- Пробачте мені, мамо. Спасибі вам за все.

Але то були останні слова, бо поволі опустилася на руки Фросини й заснула вічним сном.

Заплакала старенька. Хоч і пізно, але почула вперше від невістки добрі слова. То певно, Бог відпустив її перед смертю, щоб покаялася та попросила прощення в людини, перед якою завинила...

13.04.2011Володимир ПІНЧУК


Переглядів: 787

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 11.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21162)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17319)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14549)
• Допомога під час карантину [967] (14470)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14308)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14119)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13993)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13966)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13953)
• Живи до ста! [965] (13943)
• Бюджет і ми… [965] (13878)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13872)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13742)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13651)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13650)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13597)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13207)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13178)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (141)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (54)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (50)
• Небезпека вологих серветок (48)
• Тонкощі заварювання кави (48)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (48)
• Пиріг «Чорний ліс» (45)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (33)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (31)
• А ваш шампунь безпечний? (30)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (30)
• Часникові стрілки корисніші за часник (29)
• Особливості вживання видів води (28)
• Нецукровий діабет (27)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"