Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №524 від 27.10.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Люди серед нас

Михайло Пшеничний: п’ятдесят років на варті нашого життя

Михайло Пшеничний: п’ятдесят років на варті нашого життя

З 1964 року життя людей рятує прекрасний, відданий своїй справі хірург Михайло Антонович Пшеничний. Він працює в Рівненській обласній клінічній лікарні у відділенні хірургії шлунково-кишкового тракту та ендокринології.

Незабаром лікар-хірург вищої категорії, Заслужений лікар України, Відмінник охорони здоров’я святкуватиме 75-річний ювілей. Проте для нього це буде подвійне свято, позаяк збігається з 50-річчям обласної лікарні і тими роками, що були віддані нелегкій, але благородній справі - порятунку людського життя.

У переддень свята ми вирішили дізнатися про життєвий шлях Михайла Антоновича.

- Михайле Антоновичу, розкажіть, як сталося, що Ви обрали таку нелегку та вкрай відповідальну професію - лікаря-хірурга?

- Взагалі, я був дуже далеким від медицини, і юнаком мріяв стати військовим.

- Цікаво, а чому саме військовим? Можливо, Ви із сім’ї військових?

- Зовсім, ні. Мій батько - коваль. Мама теж проста робітниця. А народився і виріс я у Старокостянтинові Хмельницької області. Навчався спочатку у 21-ій школі, згодом, коли батьки розгледіли у мені здібності до наук, перевели у сильнішу, 1-шу школу. Хоча, по правді сказати, мій старший брат був набагато здібнішим і наполегливішим від мене, а мені хотілося побешкетувати, погуляти, потанцювати… Відтак ми частенько навідувались на танці. А Старокостянтинів вважався військовим містом, і на танцмайданчику було безліч молодих офіцерів та курсантів, на яких тільки і поглядали дівчата, а ми, прості школярі, шалено заздрили їм. От тоді-то я твердо вирішив - буду військовим.

- А чи був у Вас хист до військової справи?

- Ви знаєте, я завжди цікавився військовою справою і бачив себе тільки військовим, тим більше, що мій дядько був воєнним льотчиком. Та й спортивна підготовка в мене була відмінна, позаяк з дитинства займався волейболом, боксом, полюбляв ковзани та лижі, здобув навіть звання Кандидата у майстри спорту з волейболу. Тому легко вступив до військового училища.

- Але в результаті Ви все одно прийшли до медицини.

- Думок про медичну галузь, як моє майбутнє, в мене не було ще довго, адже я чотири роки навчався у військовому училищі. Проте зі мною сталася прикра пригода, коли наш літак невдало приземлився, яка ледь не закінчилася трагічно. У результаті постраждали мої товариші, а я отримав важку травму, з якою провів тривалий час у госпіталі. Після цього на військовій кар’єрі можна було ставити хрест.

- Як же Вам вдалося не занепасти духом за таких сумних обставин?

- Я довго думав, доки лежав на лікарняному ліжку, довелося побачити різне за ті чотири місяці, які я провів у госпіталі. Почав цікавитися медициною, читати літературу. Згодом, майже одразу після виписки, через півтора місяці, вирішив вступати до Тернопільського медичного інституту. Все відбулося досить спонтанно.

- А як же Вам вдалося, майже без підготовки, вступити з першого разу до вишу?

- Звісно, тут треба подякувати батькам, які ретельно займалися моєю шкільною освітою, і якраз з необхідних предметів для вступу в мене були досить непогані базові знання.

- Як пройшли Ваші студентські роки, що запам’яталося найбільше?

- Думаю, немає жодної людини, яка б з ностальгією та зачарованою посмішкою на обличчі не згадувала юність і студентські роки. Так само і я. Є що згадати, бо роки навчання промайнули весело та чудово. Я продовжував займатися волейболом, постійно брав участь у спартакіадах. Але найбільше все-таки запам’ятався перший операційний досвід. Той трепет, з яким я вперше йшов асистувати до операційної, згадується і досі. І як важливо було не втрати самовладання, працюючи з видатними хірургами.

- А як сталося, що Ви стали саме хірургом?

- Спочатку, коли навчаєшся на перших курсах, звісно, замислюватися про майбутню спеціалізацію рано, проте надалі вже викладачі спостерігають, до якого напряму в студента є хист, здібності, зрештою, талант, який розвиватимуть згодом, приділятимуть вже більше уваги. Я, наприклад, зацікавився саме хірургією і на п’ятому курсі вже очолив хірургічний гурток, часто асистував на операціях.

- Розкажіть, як потрапили до Рівного?

- У Рівному мала проходити спартакіада, в якій я брав участь і яка приблизно збігалася у часі з шестимісячною переддипломною практикою. Тому мене на шостому курсі і направили до Рівного практикуватися.

- І як відбувалося Ваше практичне навчання у Рівному?

- Потрапив я до обласної лікарні, тому пощастило працювати з досвідченими хірургами, які стали мені справді прекрасними вчителями, і від яких перейняв неоціненний досвід. Звісно, щоразу, як я йшов асистувати, це була унікальна для мене практика, і я намагався перейняти майстерність своїх вчителів, вхопити кожен рух, вчився в них оперативно, проте зважено, приймати серйозні рішення. І, знаєте, мені це вдавалося. Трудився я наполегливо і самовіддано, тому мене після закінчення практики забрали працювати в Рівненську обласну клінічну лікарню, де, я був певен, мені вже все знайомо. Звісно, це мені лише здавалося. Під час проходження практики якихось особливих труднощів у мене не виникало, а ось коли поряд немає досвідченого вчителя і ти залишаєшся на одиниці з пацієнтом - інша справа. Величезний тягар відповідальності лягає на плечі, тому головне - не втратити самовладання, якою б складною не була ситуація.

- Чи були у Вас незвичні, складні випадки?

- Ви знаєте, кожен випадок є таким, і для кожного пацієнта лікування - індивідуальне. І хочу зауважити, що все-таки у сучасних умовах лікарям працювати вже значно легше, позаяк існує досить чітка спеціалізація, як наприклад, гнійна хірургія, хірургія шлунково-кишкового тракту, нейрохірургія тощо. Раніше, на всю лікарню вночі на чергуванні залишався один хірург та терапевт. А коли траплявся важкий випадок, то викликали лікаря, що спеціалізувався з необхідного профілю.

Якось привезли пацієнта зі складним переломом руки, а в травматології у мене досвіду ще не було, тож я викликав травматолога. Це був досвідчений, набагато старший за мене лікар, який оглянувши пацієнта, запитав, скільки я тут працюю, і сказав, що оскільки я вже не інтерн, мені час самостійно проводити такі операції. Я багато чого навчився в нього, і твердо вирішив - лікарю-хірургу треба знати та вміти все. Після чого став відвідувати та асистувати на різних операціях. Мене все цікавило і хотілося постійно пізнавати щось нове, удосконалюватися.

Загалом, я провів понад десять тисяч операцій, і кожен випадок був різним і по-своєму унікальним. Дуже довго у мене не зникало відчуття хвилювання перед операцією, адже треба приймати рішення, яке може вартувати життя людини. А працювати доводилося у різних умовах, позаяк наша лікарня - обласна, отже доводилося часто виїздити в ургентних випадках у села.

Одного разу зі мною, ще молодим лікарем, трапилася така історія. Якось вночі під час чергування мені довелося виїхати на виклик до Гощанського району. Випадок був екстреним - молодий хлопчина, щойно відбувши відпустку строкової служби, повертався до військової частини вантажним автомобілем і раптово вилетів з кузова, отримавши важку черепно-мозкову травму. Треба терміново було усунути гематому, яка тиснула на мозок і могла спричинити незворотні наслідки та порушення мозкової діяльності, а за невчасної допомоги - смерть. Отже, пацієнтові потрібно було розкрити черепну коробку, а з інструментів - тільки ручний коловерт. Це зараз вже використовуються електричні прилади тощо, а тоді ще про таке навіть і не знали. Подібна операція була у мене вперше, і важко передати, що я тоді пережив. Але, на щастя, все пройшло успішно, пацієнт згодом одужав. Отож, помалу набував досвіду, практичних навичок.

Варто зауважити, що раніше лікар отримував всебічне сприяння для забезпечення інформацією, обміну досвідом. Я постійно їздив на курси підвищення кваліфікації. Наприклад, у Москві переймав передовий досвід протягом восьми місяців, був також у Німеччині, інших містах та країнах.

- А що цінного Ви набули у передових колег?

- Вагомим здобутком є освоєння технології роботи з лазерним скальпелем. Для України це був перший досвід.

- Чи є достойні приємники Вашої справи? Є кому передати свою майстерність?

- Звісно, у мене було і є багато учнів, які згодом стали талановитими лікарями. Понад двадцять років я очолював різні відділення обласної лікарні, останнім часом - відділення хірургії шлунково-кишкового тракту, яке згодом передав у надійні руки свого вихованця, прекрасного фахівця Василя Дмитровича Кордяка.

- Чи пішли діти Вашим шляхом?

- Моя сім’я складається з найрізноманітніших фахівців (сміється - авт.). Дружина, як і я - лікар, працює у лабораторії. Один син, Сергій - теж хірург, а інший - Валерій, закінчив “політех” і став технологом, старша онука закінчила “ін-яз” Гуманітарного університету. Можливо, молодша онука, після закінчення школи захоче стати теж медиком.

- Михайло Антонович, користуючись нагодою, від імені нашої редакції хочемо привітати Вас з ювілеєм та побажати міцного здоров’я, благополуччя Вам і Вашій родині та якнайдовших років плідної роботи. Адже Ваш труд є таким необхідним та неоціненним для нас - Ваших співвітчизників.

27.10.2011Лариса САВКОВА


Переглядів: 303

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 917 від 14.06.2019p.
¤ 
Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Зустріч переможців І Всеукраїнських спортивно-масових змагань із мером Рівного

Міський голова Рівного Володимир Хомко зустрівся з переможцями І Всеукраїнських спортивно-масових змагань серед школярів у старшому віковому дивізіоні (2004-2001 р.н.) «Cool Games» та учасниками 6-х Світових освітніх ігор, які відбулися в м. Афіни та с. Олімпія (Греція) з 27 березня – 02 квітня 2019 року....

¤ 
Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Настя Каменських показала, з чого починається їх з Потапом день

Українська співачка Настя Каменських, яка нещодавно вийшла заміж за продюсера і репера Олексія Потапенка (Потап), показала, з чого починається їх день....

¤ 
Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Будівництво спорткомплексу на Макарова дає БК «Рівне» перспективу грати у Суперлізі

Завдяки будівництву сучасного спортивного комплексу на вулиці Макарова в Рівному, у баскетбольного клубу «Рівне» з’явилася перспектива грати у Суперлізі. Тому, керівництво та гравці команди висловили подяку ініціатору його будівництва, голові Рівненської ОДА Олексію Муляренку....

¤ 
Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

Соціальний ліфт від Ляшка: «пахарі» з областей, інтернатівці, захисники

З’їзд Радикальної партії Олега Ляшка, як і належить дійсно народній політичній силі, відбувся під відкритим небом у парку Шевченка. Жодних рамок металошукачів, численної охорони чи списків з дозволами. Все відкрито і демократично: більше тисячі партійців і делегатів з всієї України, гості міста....

¤ 
На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

На Рівненщині зіткнулося чотири автомобілі

Дві автопригоди з різницею у півгодини сталися сьомого червня у селі Бабин Гощанського району....

¤ 
Як виростити рододендрон

Як виростити рододендрон

Поради щодо посадки та догляду

Пишнота будь-якого виду рододендронів здатна скорити серце будь-якого садівника, однак у цієї рослини слава дуже ніжного та примхливого створіння....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (11509)
2. Моє місто - найкраще [427] (5526)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (4983)
4. Секс із мусульманином [271] (4386)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4288)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3960)
7. Догляньте мене до смерті [278] (3943)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3818)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3491)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2748)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2620)
12. Коли розпочинати садити городину [599] (2549)
13. Розклад руху автобусів [253] (2466)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2408)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2397)

ТОП-15 свіжого номера:

1. В краєзнавчому музеї влаштували НовоКорецьке весілля (112)
2. Чистопородних корів на Рівненщині побільшає (111)
3. Скільки ділянок виділили в області учасникам АТО (110)
4. Під колеса авто потрапила жінка (96)
5. З початку року доходи місцевих бюджетів Рівненщини зросли на 20,4% (92)
6. Володимирецькі поліцейські викрили крадія скутера (92)
7. На Костопільщині зіткнулися маршрутка та легковик (91)
8. Знайшли зловмисника, який викрав позашляховик (91)
9. Колорадський жук без хімії: народні методи (90)
10. Підведено підсумки обласного етапу військово-патріотичної гри «Сокіл» (Джура) (90)
11. Автомобіль в’їхав у будинок: водій загинув, пасажир — у лікарні (90)
12. За півроку на Рівненщині відтворили майже 3,5 тисячі гектарів лісу (89)
13. З 1 липня зміниться вартість паспортів (89)
14. Поліцейські встановлюють осіб, причетних до підпалу будинку (86)
15. Рівненські аудитори з початку року забезпечили відшкодування втрат ресурсів майже на 7 млн грн (84)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс