Українська фотографія. Яка вона? коментує подію Олександр Харват. І чи є таке поняття, як “українська фотографія”? Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно знати, бачити, аналізувати світлини авторів із різних куточків України. Сьогодні в світі проводиться безліч виставок: конкурсних, колективних, авторських... Нині світ все більше займає Інтернет, який є безмежним простором для спілкування та ознайомлення з мистецтвом фотографії. Разом із тим, під виглядом сучасного мистецтва в Інтернеті розміщено безліч фотографічних зображень, серед яких іноді важко розгледіти справжні.
Ми із задоволенням переглядаємо старі світлини, які переносять нас у минулі епохи. Фотографія постає відображенням певного часу. Пройдуть роки і сучасні світлини також стануть документами історії».
Президент видавничого підприємства “Світло й Тінь”, львівський фотохудожник, видавець Василь ПИЛИП’ЮК: “Олександр Харват з року в рік шліфує свою майстерність, як фотохудожник, але важливими також є і його організаторські здібності. Проекти Харвата підвищують імідж спілки фотохудожників та рівненських фотомайстрів”.
Учасники проекту знані в країні та за її межами фотомайстри, отже, кожен із них має власний погляд на фотомистецтво. “Фотографія для мене це не лише моє життя, але й величезний досвід у допомозі людям у розкритті їхніх талантів і велике служіння Богу”, зазначила львівська фотохудожниця Ірина БаранськаВороніна.
Луцький фотохудожник Владлен ДРОБОТЬКО: “Поєднання хорошої пам’яті, набутих знань, вміння їх застосовувати та фізична витривалість складові вдалої "зупиненої миті". Хороша світлина буде жити і жити, і ось тоді її можна назвати твором мистецтва”.
Співорганізатор “Київського фотографічного товариства” Юрій САНІН: “Око побачило, палець натиснув, перед холодним об'єктивом мигнув затвор і світло вдарило по плівці. Мить минула, але, відображений в хімічній пам'яті, залишився чекати свого воскресіння в двомірному просторі спогад про подію, тонкоплівковий доказ того, що в нашому світі щось сталося і хтось існував...”
Звісно, що рівненські фотомитці мають певні творчі амбіції – їхні досягнення відомі в усьому світі. Але даний проект не відокремлює рівненську клубну фотографічну діяльність, а навпаки зближує фотографів із різних міст України. Так і хочеться написати в заголовку нового фотоальбому “Фотографи усіх міст єднайтеся!”