Батько, який спересердя вистрелив у сина з мисливської рушниці “ТОЗ БМ-16”, плакав над знекровленим тілом і благав лікарів повернути синові життя. Однак, не вдалося...
Днями Олександра поховали. Різнився цей ритуал від багатьох інших тільки тим, що власного сина ховав убивця, якого супроводжували працівники міліції, аби після закінчення поховального обряду відразу доправити в ізолятор тимчасового утримання.
Зі слів начальника Корецького райвідділу міліції підполковника Віталія СОЛОВ’Я, драми, що розігралася увечері того злощасного дня, могло б і не бути. Батько свідомо вистрелив сину в ноги, аби налякати його, але не вбити. Постріл влучив у стегно, прямісінько в артерію неподалік паху. Бідолашний за лічені хвилини стік кров’ю.
Конфлікт виник тому, що батько не хотів повертатися до Рівного - адже попереду був ще один вихідний, а син наполягав на тому, що пора виїжджати до обласного центру. Почав вимагати ключі від старенького “Жигуля”. Але батько не дозволив сину сідати за кермо, адже той був нетверезим. Слово за слово, погрози, образи, - і пенсіонер кинувся до оселі за зброєю. Однак спроба налякати сина закінчилася фатально.
Партнери 