Однак мужність українських вояків викликала повагу навіть у ворогів. Вже в двадцятому сторіччі на місці битви був збудований меморіал «Козацькі могли», до якого кожен рік у червні приходили тисячі патріотів, аби віддати шану захисникам України. Особливо це було важливо у важкі часи. Так, між 1921 та 1939 роками, саме Берстечко було тим місцем, де збиралися активісти українських організацій, а польська поліція влаштовувала справжні полювання на українських патріотів. І все ж люди йшли з року в рік на «Козацькі могили». Сьогодні, коли ситуація в нашій державі є надзвичайно складною, і знову, як і три з половиною сторіччя тому, гинуть на полі битви захисники України, вшанування героїв минулого набуває особливого значення. Серед тих хто чотирнадцятого червня нинішнього року взяв участь в урочистостях на полі Берестецької битви були й працівники відродженого Рівненського «Льонкомбінату». Автор попросив власника підприємства Олега Червонюка розповісти про те, як він сприймає цю дату в нашій історії, і чому колектив вирішив цього року взяти участь в урочистих заходах.
- Наша історія дійсно дуже складна і трагічна. Питання як відноситися до битви під Берестечком, думаю, кожен мусить вирішити для себе сам. Я вважаю, що подвиг героїв тієї Великої визвольної війни заслуговує на нашу шану та повагу. Що ж стосується форми цієї самої поваги, то я проти того, аби все зводилося тільки до жалобних церемоній. Козаки самі по собі були людьми веселими і воювати проти ворогів пішли за те, щоб в Україні життя було щасливе, за це й гинули наші воїни на полях битви. Тому логічно, аби кожна річниця битви під Берестечком була прикладом того, що наш народ шанує свою історію і, попри усі негаразди, вірить в світле майбутнє нашої держави. Тому вважаю, що добре коли на самому полі Берестецької битви поряд із офіційними заходами та виступами політиків проходить ярмарок, і всі охочі можуть придбати національні сувеніри, спробувати козацький куліш та на кілька годин зануритися в атмосферу далеких часів. Це потрібно, бо є непереможним той народ, який вміє не тільки добре працювати й воювати, а й відпочивати. Ось і ми вирішили наше професійне свято – День працівників легкої промисловості відзначити патріотичною акцію на полі Берестецької битви. Вважаю це правильним.