Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №208 від 06.10.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Невигадана історія

Це солодке слово – мама...

Найрідніші люди зустрілися через десятки років

Лист перший

Доброго дня, моя дорога матусю!

Пише ваша донька Тоня. Нарешті, через двадцять років, я можу вимовити це чарівне слово – мама. Вимовити не вголос, а звертаючись до вас у листі. Cтільки разів я вимовляла його уві сні, коли кликала вас, а, прокидаючись, розуміла, що це був тільки сон... Мені так багато треба вам розповісти. Але спершу, мамо, я хочу вам сказати, що ніколи, навіть у найтяжчі моменти мого життя, в моїй душі не було образи на вас. Я ніколи не думала, що ви зрадили мене, залишивши в чужих людей. Я не знаю, чому так сталося, але вірю, що іншого виходу у вас не було. Тепер, коли я сама вже мама, - так, у вас є онучок Олежик, якому один рік, - добре розумію, що означає для неньки її дитя...

У житті мені доводилося несолодко. Я пам’ятаю, коли мені було, напевно, рочки три, до дитячого будинку прийшла жінка. Вона зайшла до кімнати, де ми гралися, і я, не знаю чому, кинулася до неї з криком: “Мамо, ти прийшла за мною?”. Пам’ятаю, як жінка підхопила мене на руки і міцно притиснула до себе. Обличчя в неї було мокре від сліз...

Так я опинилася в сім’ї. Мама і тато – я їх так називала – були лікарями. Діточок Бог їм не дав, отже, я була оточена любов’ю. Але моє дитяче щастя тривало недовго. Через чотири роки потому мої названі батьки з незрозумілих для мене, дитини, причин, розлучилися. Мати вирішила виїхати до родичів у Канаду. Мене з собою взяти не змогла. Я бачила, як вона переживала, коли віддавала мене до інтернату. Перед тим, як проститися, вона сказала: “Тонечко, я маю сказати тобі щось дуже важливе... Ти маєш рідну маму”. І вона записала мені ваше прізвище та ім’я. Я гірко заплакала, цілуючи її. Більше я ніколи її не бачила...

Після життя в сім’ї було дуже важко звикати до інтернату. Ночами я плакала і кликала вас. Особливо тяжко було, коли на вихідні дітей забирали додому мами й тати, і я залишалася одна. Наша нянечка, тьотя Люба бачила мої страждання і часто-густо в такі дні забирала мене до себе додому. Я гралася з її дітьми, вона пригощала мене домашніми стравами. На деякий час душевний біль втихав. Як я заздрила дітям тьоті Люби...

Йшли роки. В інтернаті я закінчила дев’ять класів. Мене, як сироту, на пільгових умовах прийняли до технікуму. І знову гуртожиток, знову чужі стіни. Але я вже до всього звикла. Характер у мене загартувався. Після закінчення навчання я отримала призначення на велике хімічне підприємство. Працювала бригадиром. Мені було всього 19, але мене поважали всі члени бригади, хоча й були старші від мене. Прийшло і особисте щастя, - молодий інженер нашого цеху, мабуть, закохався одразу, бо через два місяці знайомства ми одружилися. Щастя, нарешті, знайшло мене. Але одна думка не давала спокою – десь є в мене мама, і я мушу її знайти. Я написала листа на телебачення. Добрі люди мені допомогли, і я отримала вашу адресу.

Дорога матусю, кожна хвилина наближає час нашої зустрічі. Яка ви? Адже я вас майже не пам’ятаю. Уві снах ви приходили до мене молодою, гарною, з довгою русою косою. Чекаю на вас, рідненька.

Ваша дочка Тоня.

Лист другий.

Добрий день, моя дорога дитино, моя донечко!

Ось, нарешті, ми знайшли одна одну. В мене немає слів, аби висловити свою радість. Але недарма співається в пісні, що наше життя вишите червоними і чорними нитками... Ти пишеш, що пробачила мені. А я вже стільки років не можу себе пробачити. Я вдень і вночі молю Бога, аби він допоміг мені, і ти мені пробачила.

Моє життя – це суцільні муки від самого дитинства. Народилася я з вадами зору і з дитинства носила окуляри. Залишилася без батьків зовсім маленькою: обоє загинули в автокатастрофі, коли їхали на Північ, аби заробити гроші й побудувати власне житло. Виховувала мене бабуся – татова мама. Жили в селі. Статків не було – бабуся отримувала маленьку пенсію. Після закінчення школи я хотіла піти вчитися далі, але не пройшла медкомісію: зір на той час був дуже поганий.

Коли мені було сімнадцять років, до мене посватався наш сусід. Його батьки були проти мене, мовляв, майже сліпа та ще й бідна сирота, - як то кажуть, ні кола ні двора. Але ми побралися. Миколі було лише вісімнадцять років. Коли його забрали в армію, я була вагітна. Потім народилася ти, і свекруха зі свекром не давали мені жити: “Бач, яка – сліпа, ще й на нашу голову дитину привела. Йди геть – ми тебе не хочемо знати!”. Куди було подітися? Бабуся на той час уже померла. І я, з тобою, крихіткою, подалася до чужого міста. Без копійки за душею, майже сліпа, просила їсти. Жебрачити спершу соромилася. Але не могла дивитися, як ти, голодна, немічна, просила в мене їсти. І я простягнула руку... Одна жінка, подавши трохи грошей, порадила: “Не мучте дитину. Віддайте її в дитячий будинок. Там їй буде краще”. Наближалася зима, а ночували ми з тобою то в підвалах, то в закинутих приміщеннях. І я вирішила: не буду більше тебе мучити, на деякий час віддам тебе туди, а потім, як тільки вдасться влаштуватися, заберу...

Прийшла зима. Теплого одягу в мене не було. Я захворіла. Від гарячки втратила свідомість. Добрі люди мене влаштували до притулку для сліпих і слабозорих. Тут я і живу вже багато років. До речі, цей лист пише моя сусідка по кімнаті, яка трохи краще бачить. Немає дня, щоб я не плакала, згадуючи тебе. Але що я могла вдіяти – сліпа і немічна. Просила нашого директора притулку допомогти розшукати тебе. Вона кудись писала, але домогтися нічого не змогла...

Доню, коли я отримала запрошення на телепередачу “Ключовий момент”, я ще не знала, хто може на мене чекати. Поїхати до Києва я не змогла, бо саме тоді, може, від хвилювання, в мене стався інсульт. Проте Господь не дав мені вмерти. І тепер, після того, як ти отримаєш цього листа, я сподіваюся, що ми побачимося. Молю Бога, аби дожити до цієї хвилини, щоб пригорнути тебе до мого понівеченого серця.

Постскриптум

Я живу недалеко від Тоні. Часто бачу їх обох – доньку і маму. Тоня обережно веде під руку гарно вдягнену, зовсім сиву жінку в чорних окулярах – свою матусю. Вони про щось тихо розмовляють. Доля звела їх – і вона щасливі...

Надія БІЛОУС

06.10.2005


Переглядів: 985

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21188)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17330)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14561)
• Допомога під час карантину [967] (14484)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14321)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14135)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14007)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13979)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13972)
• Живи до ста! [965] (13954)
• Бюджет і ми… [965] (13890)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13882)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13757)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13667)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13661)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13609)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13218)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13192)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (538)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (73)
• Тонкощі заварювання кави (68)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (68)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (68)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (65)
• Небезпека вологих серветок (63)
• Часникові стрілки корисніші за часник (62)
• Особливості вживання видів води (61)
• Пиріг «Чорний ліс» (61)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (60)
• А ваш шампунь безпечний? (58)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (57)
• Нецукровий діабет (54)
• Водій напідпитку пропонував хабар поліцейським (50)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"