За відмову путану жорстоко побили

Невисокого зросту, струнка, зеленоока та засмагла блондинка завжди привертає увагу чоловіків. Сидячи з Іриною (ім’я змінене з етичних міркувань - авт.) в одному з її улюблених рівненських ресторанів, і на собі починаю помічати зацікавлені погляди. Розумію, чому на мене так дивляться, та намагаюся не звертати на це уваги. Ірина ж поводиться розкуто, і видно, що буває вона тут досить часто: знає поіменно всіх офіціантів та вивчила вибір страв у меню. Її улюблений напій - біле Мартіні з оливками, але дозволяє собі вживати алкоголь тільки “поза роботою”. Незважаючи на веселий настрій, про себе розповідає досить стримано, хоча й зовсім не приховує різні інтимні подробиці. Зізнається, що переживає, аби її не впізнали у публікації, хоча, з іншого боку, абсолютно “начхати” на думку оточуючих.

Познайомилася з цією молодою жінкою кілька місяців тому в місцевому дискоклубі, коли та, трохи перебравши зайвого, впала зі сходів. Діставши з кишені носову хустинку, простягнула їй, аби та змогла зупинити кров на розбитому коліні. Потім допомогла вийти на повітря. Так, на подвір’ї, і розговорилися. Алкоголь заплутав Ірині ноги, а от язика, навпаки, розв’язав. На мене “вилилося” чимало пережитих незгод, образа на власних батьків, які на заробітках в Італії, і зізнання, що вона — повія. Ні, жінка не стоїть на Київській і не зупиняє далекобійників, не бере за свої послуги звичну “таксу” і не винаймає квартиру погодинно. Ірина, за її словами, знає собі ціну і замість того, щоб іти за копійки працювати офіціанткою в ресторан, краще за дорогі “подарунки” задовольнятиме власника цього закладу.

— Сказати, що моя сім’я жила бідно, не можна, — розповідає нова знайома, — бо батьки працювали, а я навчалася у школі. Потім тата скоротили, а мама тягнути на собі все не змогла. Тому обоє вирішили поїхати на заробітки в Італію, де працюють уже шість років. Після школи вступити у ВНЗ не було можливості, і намагалася знайти якусь роботу. У той час одна з моїх подруг, яка ніде не працювала, проте завжди мала гроші, запитала, чи не хотіла б і я так жити. Пояснила, що це не проституція, адже стояти на дорозі не потрібно. Клієнт сам тебе знаходить і лише за те, що гарна дівчина піде з ним на якийсь захід, може дати сотню-другу. Сказала, якщо зважуся на більше, то і матиму відповідно, але змушувати до чогось мене ніхто не буде. Подруга збрехала. Перший же клієнт, якийсь там бізнесмен зі Львова, котрий у Рівне приїхав укладати договір, після ресторану та веселої гулянки на дачі цілу ніч возив мене містом, купив величезний букет троянд. Потім поїхали “попити кави” на квартиру, яку він винайняв на тиждень. Я, звичайно, підозрювала, чим ця “кава” мені обернеться, але ж подруга запевнила, що завжди можу відмовити… Почувши “Не хочу!”, захмелілий чоловік накинувся на мене з кулаками і добряче відлупцював. Від страху та болю я втратила свідомість, а коли прокинулася, то побачила, що лежу на лікарняному ліжку. Вранці прийшла подруга і простягнула мені коробочку від “першого клієнта”. У ній була золота каблучка з маленьким діамантом. Того чоловіка я більше не бачила, а перстень одразу ж продала, аби придбати нормальний зимовий одяг.

— Якщо вас добряче побили, то чому вирішили продовжити займатися… цією

справою?

— А я не одразу повернулася. Батьки присилали гроші, тому було чим платити за квартиру. Та у мене є ще й старший брат. Коли він одружився і привів у нашу однокімнатну квартиру вагітну дружину, зрозуміла, що мені там місця більше немає. Батьківські гроші витрачали на його сім’ю, а потім почула від невістки, що мені час самій влаштовувати власне життя. Не пам’ятаю, як знову зустрілася з подругою, та твердо вирішила, що краще спатиму за гроші з чоловіками, в яких вони є, аніж “даватиму” якомусь прищавому однолітку за сопливе “Я тебе люблю!”

— Не боялися ризику, адже знову могли відлупцювати або ж “нагородити” якоюсь

хворобою?

— Я знала, на що іду. Стосовно побиття, то таке трапляється рідко — не з трактористами все ж таки… сплю. Всі чоловіки переважно хочуть лише розважитися, відпочити від проблем чи дружини. Деякі просто прагнуть спробувати чогось новенького, а законна пасія не завжди на таке погоджується. Проте на всякий випадок завжди при собі тримаю газовий балончик. Що ж до венеричних хвороб, то у багатих їх практично немає, бо кожен піклується про себе. Та й необов’язково вступати з ними у статеві зносини. Бувало таке, що чоловіки просто розмовляють, розповідають, як їм все набридло, а вранці дають 50 доларів і кажуть “Дякую”.

— Хіба у Рівному так багато заможних чоловіків, які за ніч можуть викласти 50-100 доларів?

— Я й не говорю про рівненських. Переважно це підприємці з інших міст, які тут гостюють чи у справах. Для них такі гроші — дрібниця. До того ж, сюди входять не лише мої “послуги”, а й вечеря, сауна чи дискотека. Не скажу, що це тьма-тьмуща клієнтів. Є кілька постійних, у яких просто не вистачає часу, аби влаштувати особисте життя.

— А ви про особисте життя думаєте?

— Можливо, колись і вийду заміж, та навряд за когось із “моїх” чоловіків. Вони хоч і забезпечують мене, дарують дорогі подарунки та дають гроші на особисті витрати, але на їхню підтримку навіть не сподіваюся.

Як повідомили в центрі зв’язків з громадськістю УМВС України в Рівненській області, за дев’ять місяців цього року у сфері суспільної моралі розкрито чотири злочини, по яких ведеться досудове слідство. Нині на обліку в міліції стоїть 74 особи, що займаються проституцією. З них 17 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Кримінальний кодекс України

Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією.

1. Систематичне заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання доходу, — карається штрафом від 50 до 500 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян або громадськими роботами на строк до 120 годин.

2. Примушування чи втягування у заняття проституцією шляхом застосування насильства чи погроз — карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, чи позбавленням волі на строк від 1 до 3 років.

Аліна БАНУШ