Сказав пан: «Кожух дам...»

- Ще два з зайвим десятки років тому ніхто навіть уваги не надавав питанню енергозбереження, - каже Віктор Анатолійович, - всі вважали, що в нас невичерпні ресурси нафти та газу. Однак після розвалу Союзу ми опинилися перед фактом, що не все в нас в порядку з використанням енергоносіїв. Попереджувальними дзвінками лунали кризи із забезпеченням нафтопродуктів, проте, на жаль, вони не стали для нас повчальними уроками. Що цікаво, виявилося, що Захід більше про нас вболіває, як ми самі за себе. Ще п'ять років тому, коли вперше поїхав у Комітет з енергозбереження, нас познайомили з представниками ООН, завдяки чому Рівне стало містом реалізації пілотного проекту програми з енергозбереження. Таким чином, за допомогою міжнародних інвестицій реконструювали котельню на вулиці Князя Володимира на ТЕЦ, котра не лише другий рік цілорічно забезпечує мікрорайон Північний гарячою водою, а й виробляє для міста дешеву електроенергію.

- Однак, з огляду на гучні заклики уряду, держава нарешті повернулася обличчям до «ахіллесової п'яти» вітчизняної економіки, в тому числі питання широкомасштабного впровадження енергозберігаючих технологій у соціальну сферу.

- Прем'єр і справді ратує, мовляв, ми повинні корінним чином переглянути цю проблему. Проте, на жаль, як це часто буває, всі ці звернення - не більше, ніж порожні декларації чи компанійщина, притаманна ще радянським часам: поговорили-побалакали, але забули закласти на вирішення цих питань державне фінансування. А що варті наміри без передбачених на їх втілення коштів? Те ж саме, що у відомому прислів'ї, мовляв, сказав пан, що кожух дасть, і слово його тепле. Тому доводиться всі проблеми вирішувати самотужки. Зараз, зокрема, впритул підійшли до реалізації другого етапу проекту міської програми з енергозбереження. Минулої п'ятниці мав розмову з представником фінансової компанії, котра, до речі, вже мільярди доларів вклала в сферу енергозбереження Росії, зокрема, в ТЕЦ, гідроелектростанції, котельні. Це вже треті переговори, в ході яких домовляємося про умови співпраці. Інвестори готові фінансувати проект другої черги ПРООНівської програми.

Водночас, що мені дуже імпонує, інвестор пропонує не просто довести до ладу ту чи іншу котельню, а взяти на обслуговування повний енергетичний комплекс. Якщо взяти до уваги інженерні мережі, закладені 20-30, а то й більше років тому, котрі нині доводиться мало не щодня латати, то це доволі вигідна для міста пропозиція. До того ж, не раз доводиться чути від рівнян, мовляв, ми готові платити за вищими тарифами за однієї умови - дайте якісну послугу, щоб не було проблем ні з теплом, ні з гарячою водою.

- Вікторе Анатолійовичу, погодьтеся, що виробити тепло - це лише половина справи, оскільки ще необхідно по-господарськи ним розпорядитися.

- Для цього, власне, й розроблена програма сталого розвитку в якій передбачені конкретні заходи з енергозбереження. Адже міжнародний інвестор, фінансуючи 70 відсотків проекту, ставить вимогу, що решту 30 відсотків внеску ми повинні зробити з міського бюджету. Отож, насамперед плануємо провести повний аудит енергозбереження в місті, на підставі якого розробимо комплексну програму (незалежно, що це - промислове підприємство, комунальне, бюджетна установа, школа, дитсадок, заклади культури, фізкультури, охорона здоров'я - газ всі споживають). Разом з тим, уже зараз розпочинаємо реалізацію намічених на цей рік заходів. Зокрема, передбачено проектування та будівництво для міської дитячої лікарні котельні на альтернативному паливі, зведення за сучасними технологіями котельні автоматичного опалення в гуманітарній гімназії, котра водночас забезпечуватиме теплом три житлові будинки. Водночас чимало в плані енергозбереження плануємо зробити в центральній міській лікарні: встановити автоматичний регулятор подачі теплової енергії, когенераційної установки виробництва теплової та електричної енергії на котельні, замінити вікна на металопластикові. Чималий комплекс робіт передбачено провести в пологовому будинку №2. Та, зрештою, заміна вікон і дверей, встановлення систем обліку та регулювання тепла проводитимуться, практично, в усіх закладах освіти та установах бюджетної сфери.

- Наскільки відомо, це далеко не весь комплекс намірів щодо енергозбереження, котрі нині розглядає міська влада?

- Задумів вистачає, проте кожен з них потребує ретельної підготовки. Скажімо, надійшла пропозиція від фірми «Газтепло» (дочірнє підприємство НАК «Нафтобаз України»), яка має намір взяти кредит на суму до 15 мільйонів доларів, щоб брати участь у проектах енергозбереження в Рівному. Як вони бачать свою участь? Наприклад, беруть мікрорайон у параметрі вулиць Приходька-Княгині Ольги-Степана Бандери-Чорновола, в центрі якого стоїть котельня. Слід зауважити, що це один із найстаріших кварталів міста, зведений років 40 тому, отож, там уже час міняти і систему опалення, і водозабезпечення. Вони ж готові, образно кажучи, зайти в кожну квартиру - замінити вікна, систему опалення, встановити двоконтурний автономний котел. Ось тут і виникає запитання: «А що робити пенсіонерам, мешканцям, котрі отримують мізерні зарплати, багатодітним сім'ям?» Словом, тим, хто не має грошей на проведення таких реконструкцій? Один із варіантів, які пропонує інвестор, продати, скажімо, півгектара землі довкола котельні, а виручені гроші спрямувати на допомогу малозабезпеченим мешканцям міста. З іншого боку, зважаючи на те, що програма енергозбереження повинна бути державною, то необхідно в бюджеті закладати необхідні кошти спеціально для соціально незахищеної частини населення. Тема, як самі бачите, доволі цікава і актуальна, однак дуже багато проблем звалилося на плечі органів місцевого самоврядування, хоча вирішувати їх треба було б за фінансової підтримки держави.