Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №430 від 05.01.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Чоловіча професія

Роман Велігурський - майстер металевих перетворень

Роман Велігурський - майстер металевих перетворень

У розпеченому металі є щось магічне - він схожий на лаву, яку викидає вулкан - грізну та небезпечну. І разом з тим - пластичну, готову до будь-яких перевтілень. Саме в руках майстра-коваля матеріал стає формою, а аморфна маса перетворюється на певний предмет.

Ковальство на території сучасної України бере початок від давніх-давен, а секрети виробництва заліза були відомі нашим предкам вже з ХІ століття до нашої ери. За часів Радянської влади ковані елементи в архітектурі майже не використовувалися, їх витіснили індустріальні технології та спрощене панельне домобудування.

Нове дихання вогняна професія отримала лише у 90-х роках минулого століття. Відродження цього славетного ремесла триває й донині, ми бачимо справжній ренесанс художнього ковальства, пов’язаний із модою на ковані вироби.

Роман ВЕЛІГУРСЬКИЙ (на фото вгорі), рівненський митець-коваль, учасник і переможець багатьох зарубіжних виставок - саме той, хто, приборкуючи розпечений метал, створює вишукані речі. Ми завітали до нього у кузню, яку він облаштував власноруч, де є горно, наковальня, молот, лещата та все решта, необхідне для ковальської справи.

- Романе, на твою думку, у чому полягає відмінність між роботою сучасного коваля та колишнього?

- Сучасному ковалю не потрібна надзвичайна фізична сила, а, швидше, знання хімії, фізики, математики. Колись із металу можна було зробити леміх, підкову, цвяха - буквально все. Коваль міг це все закинути в горно, розкочегарити до певної температури і зварити в один шматок металу, а потім робити з нього, умовно кажучи, прокат. Оце й була робота коваля, яку, мабуть, років 100 він виконував. Зараз все набагато простіше. Потреба в горні є відсотків на тридцять, якщо говорити про решітки чи схожі речі. Лише окремі елементи гнуться на горні, а решта - дизайн з металу.

- Чи використовуєш ти в роботі електрозварку?

- Я вважаю, що зварка - геніальна річ. Наприклад, міст Патона - суцільно-зварна архітектурна конструкція, визначена як досягнення 20 століття. Частіше я використовую заклепки, хоча в продажу їх знайти досить нелегко. Ті, що продають на базарі - надто дорогі. А, до прикладу, Ейфелева вежа - повністю на заклепках, Львівський вокзал - теж.

Традиційне ковальство передбачає лише горнову зварку. У нас в Рівному єдине, що зроблене в традиційному стилі, це брама із західної сторони Покровського собору, яка була привезена з Млинова. Технологію її виготовлення можна порівняти з тим, для прикладу, щоб взяти напилка і випиляти ним скульптуру. Ну хто може таке собі дозволити? А коли була кам’яна сокира, то - мусили…

- Розкажи про принцип дії горна.

- Елементарний. Тут стоїть решітка, яка буває різних видів - з отворами, з накрученою спіраллю, квадратами. Принцип такий: стоїть нагнітач повітря, - колись це було піддувало, а зараз - мотор. Він нагнітає повітря, подає кисень на розпечене вугілля, яке дає температуру. Але кисень - відсотків 50. Ось така собі пічка. І витяжка. Цигани взагалі колись робили ямку в землі, трубку і витяжку - і все.

- І що, тут можна розплавити метал?

- Можна, але коефіцієнт корисної дії горна - 20 відсотків. Решта вилітає в повітря. Щоб зробити процес ефективнішим, потрібен замкнутий простір - піч, як при виготовленні кераміки.

- Які ще бувають технології?

- Литво як технологія стоїть окремо. Воно більш пов’язане з матеріалом, з якого ти ліпиш. Ковальські технології передбачають заклепування, кування, розковування, прошивання по гарячому. Хоча багато з них вже замінені на свердління, електрозварювання тощо. Прошивання - це коли нагрівають метал аж до білого кольору, кладуть на дірку в наковальні, потім - прошивку, зверху б’ють кувалдою і так пробивають дірку. По такому принципу виготовлені у Львові старі решітки та брами.

- Ти з таким захопленням розповідаєш про метал!

- Природа металу просто дивовижна! Переплавлений шматок, наприклад, золота, зовсім не схожий на ті ювелірні вироби, які ми звикли бачити. А якщо полірнути - з’являється якась містика –-його хочеться тримати, носити, не випускаючи з рук. Це дуже видно по жінках, полірнув - у них одразу очі блищать…

- Це лише в золота такі властивості?

- Звісно, що ні. Просто золото тримає це довше. А залізо має свої переваги: тонується, трохи холодніше, має свою гаму та природу. Метал треба любити, і тоді це дуже вдячний матеріал.

- Коли у тебе з’явилася любов до металу?

- Напевно, в інституті (Роман навчався у Львівській академії мистецтв за спеціальністю - художня обробка металу - авт.). Шоломій, - був у нас такий викладач, який, на жаль, вже помер, привив мені цю любов. Його учні тепер їздять за кордон, їх всюди знають. Бо художник, - це той, хто малює. А якщо він ще й працює з металом, то це ремесло, іще одна школа.

- А в інституті були практичні заняття?

- У нас навіть була кузня, була ювелірна справа, також багато занять з композиції та малюнку.

- Виходить, що ти з металу, як із пластиліну, можеш виготовити будь-що?

- Так, саме це мені й подобається - своєрідна влада над твердим металом: можна взяти шматок заліза, порізати його, потім зварити, потім - ще раз порізати, потім ще раз зварити. Тобто, виконуєш роботу, про яку багато хто навіть уявлення не має.

- То ти тільки цим і займався все життя?

- Ні, я займався 10 років ювелірною справою. “Ювелірка” має складну історію в Україні, - сумну і складну. Всі думають, що це велика купа грошей, а насправді - дуже бідна для художників сфера, обмежена й консервативна. Власне, саме тому я це й покинув, хоча просунувся досить далеко. Проте гадаю, що набутий досвід мені знадобиться.

- А де саме ти береш метал для роботи?

- Металобаза - це улюблене місце, варто на екскурсію туди їздити. У Рівному три “шикарні” бази металобрухту. Я там такі речі знаходив!

- Ти нещодавно повернувся з Європи, де був на фестивалі ковалів. Що тебе там найбільше вразило?

- Там сучасному металу дають життя. У нас консерватизм щодо цього. Якщо говорити про архітектуру, то її розвиток і прогрес ми бачимо. А метал дуже прив’язаний до архітектури. Однак за кордоном розуміють, що метал - матеріал для витончених, вишуканих речей. Треба, щоб його вивчали і давали розвиток. Це стосується й кераміки - потрібні люди, які б не шукали архаїчні шаблони, а продукували сучасні речі.

- Розкажи, що цікавого ти бачив у Голландії?

- Там я був на кількох підприємствах. Пригадую, приїжджаємо на фабрику. Заходимо, сидить жінка, секретар - як виявилося, невістка власника. Там є ігрова кімната для її дітей, заходимо - діти граються на великих матрацах. Йдемо далі, в основний цех. Стоять три координатних станки і кілька людей. Загалом колектив складається із восьми чоловік. І це невеличкий завод, який виготовляє такий об’єм продукції, як наш колишній радіозавод. Координатні станки - це такі, які самі все роблять, а працівники лише задають програму та контролюють їхню роботу. І у них такі майже всі заводи. Відразу розумієш, що конкурувати з таким заводом - просто нереально.

А ще мені пощастило потрапити на підприємство, де виготовляється весь ковальський реманент: лещата, гачки, стамески, різноманітні інс-тру-менти. Цей завод був заснований у 1873 році. І вже четверте покоління нащадків підростає. Уявіть собі, яка династія. Виходить до нас старший чоловік - власник, без двох пальців на руці - він їх на цьому ж заводі втратив, у робочому синьому халаті. Підходять працівники, показують якісь заготовки, він бере штангенциркуль і переміряє - і це власник заводу. Так, він їздить на “крутому” мерседесі, - це нормально, адже він на нього заробив, але по всьому іншому - звичайний роботяга. Ось цим я був вражений.

- Як саме розпочалися твої зарубіжні поїздки? Ти мав там родинні чи дружні зв’язки?

- Якось ми поїхали у Чехію, ще у 1996 році, взагалі вперше за кордон. Усе було невідоме, а невідомість завжди лякає. Нас було троє, ми везли творчі ювелірні прикраси - некомерційного характеру. Приїхали і, як не дивно, нас там помітили. Отже, Чехія вже у 1996 році була зовсім не такою, як ми. І там я, фактично, потрапив у базу даних. Адже фестиваль формується, виходячи з бази даних учасників. Ну, а тепер я автоматично отримую запрошення то звідти, то звідти… А вже чи маю я бажання та можливість поїхати - то моя особиста справа. Прийшло запрошення із Голландії. Я вже тоді непогано заробляв, працюючи на фірмі, думаю - чому б не з’їздити? Зробив скульптуру - часу було вдосталь. На відміну від наших організаторів, вони надсилають запрошення за півроку.

- Романе, розкажи, як проходила сама виставка?

- Я потрапив у голландське містечко Ulft, де є старий ливарний завод - ще з 18-го століття. При ньому - музей литих речей: камінні решітки, каструлі, миски - все, що пов’язане з литвом. Тепер цей завод закрили, тому що Голландія здебільшого заробляє на туризмі, і в ньому зникла потреба. Вони організували виставку виробів з металу, яку присвятили закриттю заводу. Потім це все віддають інвесторам і ті роблять мегатуристичний проект із включенням у нього заводу. Ставлять його на карту і до них просто “валять” туристи, а вони заробляють гроші вже не на заводі, а на туризмі, і водночас мають що показати. Сама виставка поділялася на дві частини: були габаритні речі, які виставлялися навколо трьох містечок, а маленькі розміщувалися на галявині навколо госпіталя для інвалідів. Надивився я там на дивовижні речі! Усі - ретельно продумані і знають свого споживача. Трапляються - просто авантюрні. Хоча наш глядач може такого не зрозуміти. Навіть я на їхньому фоні виглядаю перевантаженим реалізмом. Я це відчуваю. Проте я повинен бути затребуваним і тут, у нас. Повірте, цей компроміс дуже важко шукається і дається.

Комунальна служба допомогла все організувати: привезли кухню, туалети, все швидко розмістили. Вони чітко знають, для чого це роблять, і хто за що платить. Великі речі там викупляють, якщо вони вписуються в ландшафт. Тобто, свої вироби можна було продавати.

- А ціну ти встановлюєш свою?

- Так, адже якщо працювати в цьому руслі, то можна визначити рентабельну ціну.

- А в Україні відбуваються такі заходи - виставки ковальських виробів?

- Так, у нас є спілка ковалів, яка цим займається. І треба віддати належне - минулоріч у Львові був дуже цікавий фестиваль. Усім учасникам роздали вирізану у металі руку або дві, і потрібно було придумати ідею, яка була б виразною. От, наприклад, зробили таке - рука тримає кубик, на всіх сторонах якого - шістки, і назва: “Безпрограшний варіант”.

У нас є перевага перед іноземцями: якщо наші люди задумали щось зробити, і не розраховують на бюджетні кошти, то це вийде просто чудово! А ковалі можуть будь-що розрізати, зварити, встановити, бо мають відповідні машини, силу та гроші (бо їм багато не треба) - і все це дозволяє робити шоу, на противагу західним виставкам. Так що у нас теж цілком можливо організувати щось цікаве.

- То, може, сам щось організуєш?

- Я вже мав деякі задумки щодо цього, але певні обставини трохи перешкодили. Проте у новому році я обов’язково організую щось на кшталт виставки чи фестивалю, щоб рівняни теж змогли помилуватися красою металевих виробів.

- Успіхів, і чекатимемо на запрошення!

05.01.2010Спілкувалася Наталя ПАШИНСЬКА


Переглядів: 1255

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21068)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17210)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14466)
• Допомога під час карантину [967] (14380)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14224)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14033)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13907)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13878)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13860)
• Живи до ста! [965] (13852)
• Бюджет і ми… [965] (13786)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13777)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13657)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13567)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13565)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13504)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13116)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13098)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (801)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (87)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (80)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (79)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (79)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (77)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (77)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (77)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (76)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (75)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (75)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (75)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (75)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (70)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (67)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"