Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №439 від 11.03.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Нам пишуть

“Це вам від мене та покійного тата”

Баба Настя сиділа у наметі на весіллі онука Владислава, дивилася, як вітали його мати з вітчимом, і серце стискалося від болю. Котилися сльози з очей, ще й не рідний батько здоровить молодого, а чужа людина. Бо не судилося її синочку дожити до цього свята. Було гамірно, лунали вітання молодим, стукалися чарками гості, кричали “гірко”, та баба нічого того не чула і не бачила. Вона сиділа скраю, мов сирота, напливали спогади про її нещасливу долю.

Вийшла Настя заміж, коли їй ще й дев’ятнадцяти не минуло, ще й не дівувала, не ходила на вечорниці до дівчат та хлопців, бо батько не пускав, - мовляв, ще рано. Дітей було семеро, то ж тримав дисципліну. Настя була найстаршою. Тож коли прийшли свати, Пилип не вагався, - на одного рота буде менше, думалося йому. Не питав навіть згоди в доньки. Настя знала Назара, бо ж односелець, але ніколи з ним не розмовляла про щось таке. Не послухатися батька не могла, дала згоду. Назар був хлопцем на все село, чула від дівчат, як сохли за ним, а вона була до нього байдужою. “Не люблю я його”, - казала матері. “Що ж ти, доню, знаєш у тій любові? Будеш жити, вона сама до тебе прийде”. Так воно, на щастя, й сталося.

Назар виявився добрим, чуйним та хазяйновитим чоловіком. Свою Настусю ледь не на руках носив. А за рік народився в молодят синочок. Назар розумів, як йому тут нелегко живеться з сім’єю в цій маленькій хатині, тож задумав будуватися. Через кілька років з Божого благословення, допомогою своїх батьків та дружини, односельців таки звели будинок, справили новосілля. Назар казав: “Ось тепер можемо народжувати дітей, місця вистачить”. У цей час Настя вже ходила вагітна другою дитиною. Цілувала Назара і казала: “Не відставатимемо від батьків, нехай щебечуть діти в хаті. То наша радість і втіха”.

Та хіба може людина щось спланувати? Не збулися їхні мрії. Одного разу Назар поїхав підводою з сусідом у ліс, щоб привезти кілька сосен на дошки, а назад живим не повернувся. Від необережності на нього впало дерево та пошкодило хребет, помер на місці. Від пережитих нервових потрясінь народила Настя мертву дитину - донечку. Було важко, однак вона витримала, бо залишилася пам’ять про Назара - його синочок, який так був схожий до нього. Сваталися до Насті і вдівці, і хлопці. Та всім відмовляла. Хіба ж могла вона допустити, щоб на все готове, за що загинув її чоловік, прийшов хтось чужий і хазяйнував. Прирекла себе на самотність і ростила сина. Настав час, відслужив у армії, одружився. Жив Олексій з дружиною біля неї, але з невісткою у Насті щось не ладилося.

Настя намагалася не втручатися у життя молодих, усе терпіла, а іноді на самоті і сльозу пускала. Через рік після весілля народила Таня синочка. Раділи усі, а найбільше бабуся, яка любила онука понад усе. Дитина підростала і звикала більше до неї, ніж до мами.

Минув час, і Владик пішов у перший клас. Аж раптом у хату влетіла чорна звістка - Олексій загинув у автокатастрофі.

Таня забрала дитину і пішла жити до своїх батьків, а через рік вдруге вийшла заміж. Тільки онук Владик не забував бабусю, більше був у неї, ніж у матері. Таня ж цим не переймалася, у неї було інше життя. Владислав підростав, з вітчимом не сварився, але й за батька не сприймав. У бабусі йому було краще. А Настя й раділа з того, бо ж їй і поміч була, і розрада, і спокій на душі…

Бабусині спогади перебив голос старшого дружка: “Чи є в нашого молодого батько й мати, щоб ласка була на щасливу дорогу подарувати й дар Божий прийняти?!” Зрозуміла, що почали вже ділити коровай. Сполошилася. Розв’язала вузлик, що наготувала онуку, й чекала, що ось-ось її покличуть. Дружки викликали по черзі всіх, кого називала мати, повідомляли намет, хто, скільки і що подарував. Вже навіть музикам дали підошву від короваю, а бабу Настю й не згадали. Такої образи старенька не відчувала ніколи. Заплакала й вийшла з намету. Згадала, що невістка її навіть і на весілля не кликала. То Владик зі своєю Оксаною запрошували. Не винила онука, бо ж в тому гаморі міг і не помітити. Стояла під плотом, сльози градом лилися з очей.

Хтось нагадав Тані: “А чого це ти свекрухи не позвала до короваю? Хіба ж так можна?” та ніби спохватилася: “Ой, а я й забула”. Владислав аж побілів, напав на матір: “Як ти могла?” Дружки розуміли, що означала бабуся для їхнього товариша, тож вибігли на вулицю, забрали бабу Настю, привели до молодих усю в сльозах, і на весь намет закричали: “Чи є в нашого молодого найрідніша людина у світі, яка виховала його, бабуся Настя, щоб на щасливу дорогу подарувати?” Старенька й говорити від хвилювання не могла. Поклала на тарілку те, що наготувала онуку, і крізь сльози ледве вимовила: “Це вам від мене та покійного тата”. Дружки тим часом підрахували й оголосили: “А баба Настя подарувала дві тисячі гривень”. У наметі всі загули, бо такої щедрості тут ще не чули. А Владиславу стало недобре. Він миттю уявив, скільки то бабусі потрібно було заощаджувати, щоб назбирати таку суму. Через стіл пригорнув до себе стареньку й, стримуючи сльози, сказав: “Ви, бабусю, й справді, моя найрідніша людина. Не гнівайтесь, що так сталося. Після весілля ми з Оксаною відразу переберемося до вас. Ви не заперечуєте?” Хіба могла? Вона тільки й чекала цього.

А весілля продовжувалося. Коли заграли музики, Владислав і Оксана взяли бабу Настю під руки й повели у повільний танок. Вона й забула за хворі ноги, за ціпок, з яким ходила, танцювала в колі, не відчуваючи болю, ніби прийшла до неї молодість.

Забула в ту мить і про образу, бо розуміла, що невістка - чужа кістка. Настя раділа, що її кровинка, її онучок не відмовився від неї, завжди буде поруч, не дасть її образити, і це для неї буде найбільшим щастям.

11.03.2010Володимир ПІНЧУК, м.Сарни


Переглядів: 961

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21174)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17326)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14555)
• Допомога під час карантину [967] (14479)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14314)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14127)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14002)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13974)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13964)
• Живи до ста! [965] (13949)
• Бюджет і ми… [965] (13885)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13879)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13752)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13660)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13656)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13602)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13213)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13186)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (403)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (66)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (65)
• Тонкощі заварювання кави (61)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (61)
• Небезпека вологих серветок (58)
• Пиріг «Чорний ліс» (58)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (58)
• Особливості вживання видів води (56)
• Часникові стрілки корисніші за часник (54)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (52)
• А ваш шампунь безпечний? (51)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (51)
• Нецукровий діабет (47)
• Водій напідпитку пропонував хабар поліцейським (37)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"