У природі вітаміном K особливо багаті зелені частини рослин, які дають від 50 до 800 мкг вітаміну K1 на 100 г їжі. Найбільший його вміст у бобових рослинах, шпинаті, капусті, листах кропиви, томатах. Міститься у плодах шипшини, хвої, вівсі, житі, пшениці, люцерні, зеленому чаї, ламінарії та інших. У коренеплодах та фруктах вміст вітаміну K значно менший. Із тваринних продуктів варто відзначити печінку, у якій він депонується, та яйця.
Потреба у вітаміні K, тобто та кількість, яка необхідна для запобігання дефіциту в нормальних умовах, складає приблизно 1 мкг на кілограм ваги тіла в день. При вазі 60 кг людині потрібно 60 мкг вітаміну K у день. Типовий раціон містить від 300 до 500 мкг вітаміну K у день. Дефіцит вітаміну - явище рідке, за винятком тих випадків, коли харчування різко обмежене або коли взаємодія з ліками впливає на засвоєння вітаміну. Навіть без харчових джерел нормально функціонуюча популяція бактерій кишечнику може виробити досить вітаміну K.
Загальними показаннями до застосування препаратів вітаміну K у лікувальних і профілактичних цілях є патологічні стани, що супроводжуються геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією. У стоматології застосовують при кровоточивості слизової оболонки порожнини рота, пародонтиті й перед стоматологічними операціями в пацієнтів зі зниженим згортанням крові. Кровотечі при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки, кровоточивість та гіпопротромбінемія, зумовлені жовтяницею, передозуванням феніліну, неодикумарину, інших антикоагулянтів - антагоністів вітаміну К. Променева хвороба. Гепатити, цирози печінки. Стійкі гемороїдальні (з розширених вен прямої кишки) і носові кровотечі. Кровотечі при туберкульозі легенів, септичних захворюваннях. Кровотечі після поранень, травм і хірургічних втручань.