Радянські та пострадянські атомогради - явище унікальне, це справжній соціально-культурний феномен, якого немає ніде у світі, - каже Анна Вероніка Вендланд. - Атомоград був останньою урбаністичною утопією Радянського Союзу, проектом ідеального соціалістичного міста. Мене цікавить, як будувалися і розвивалися ці міста-супутники атомних станцій, як сьогодні живуть і працюють атомники”.
Головними темами майбутньої монографії стануть піонерські часи атомної станції і міста, криза, пов’язана з чорнобильською катастрофою і розпадом СРСР, ядерний ренесанс останніх років та пов сякденне життя і робота на тлі цих епохальних подій.
До написання подібної праці пані Вендланд спонукали як науковий, так і особистий мотиви. Вона є спеціалістом з історії Східної Європи. Наприкінці 80-х стажувалася у Київському університеті. Саме тоді її зацікавила так звана “чорнобильська тема”. Пізніше Анна Вероніка познайомилася із багатьма прип’ятцями та навіть відвідала ЧАЕС. Це справило на дослідницю велике враження і саме так з’явилася ідея написати книгу про радянські атомогради. Окрім того, пані Вендланд займається історією техніки, зокрема, ядерної. Щоб краще зрозуміти історію атомників, їхній побут та життя, треба вивчити і техніку, з якою щодня ці люди мають справу, - переконана німецька науковця. У роботі суттєво допомагає і те, що пані Вендланд дуже добре розмовляє українською і російською мовами.
Рівненська АЕС стала першою атомною станцією України, яку відвідала пані Вендланд у ході підготовки до роботи над книгою. Пізніше у планах - візит на Запорізьку АЕС. Загалом же дослідниця хотіла б відвідати усі українські, а також декілька російських атомоградів.
Партнери 