Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №758 від 12.05.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс життєвий

“Не покидай мене, доцю...”,

або Холодний слід загубленої матері

Я їхала в чуже місто, до незнайомих мені людей, покидаючи все: трепетно-рідне й до дрібниць - своє. Їхала, щоб забутися, загубитися в суєті суєт. А ще - щоб не дивитись у знайомі вічі. Ні, не засудливі - запитливі.

Байдуже споглядала у вагонне вікно на швидкозбігаючі кадри навколишньої пишнотілої природи, та під ритмічне: “Чалах - чалах” у пам’яті пробуджувала монотонне: “Упо-о-кій душу, Господи, ра-би твоє-ї”...

Я знову бачила це...

В ненависній і тісній домовині лежала частина мого життя й серця, найсвятіше світло душі - мама. На її обличчі навіки застигнув болісний смуток, ніби скаржилася комусь вона на свою гірку долю.

Жовте, як віск, чоло було льодяним. Вузлуваті й тверді руки тулили до себе, немов оберіг, ікону Божої матері. Вона ще була тут, хоча її вже й не було. Залишилося лише багатостраждальне тіло з навіки згаслими добрими очима.

“Мамо! Де ти?! Що маю зробити, щоб повернути тебе до сонця, до людей, до життя?!” Я цілувала її, як тоді, в дитинстві, коли просила, втомлену від роботи, вишити сорочечку і сплести віночок, щоб виступити у дитячому садку. І вона, напівсонна, шила й вишивала цілу ніч, щоб її дитя не було гіршим від інших.

Жаліла її тепер, як і жаліла тоді, коли вона босоніж місила холодний глиняний заміс, щоб швидше збудувати власний дім.

Тулилася, як давно колись тулила свої холодні, аж колючі, ноженята.

Тільки тіло матері було не лагідним, а крижаним. Мати...

Вона була сильною і слабкою водночас. Пам’ятаю, як зі смутком споглядала на своє змарніле відображення. Іноді, схлипуючи, наспівувала:

Словом мене не пораниш,

Вірність свою збережу.

Хоч ти мене покидаєш,

Знай, що тебе я люблю...

А ми, немов ті цуценята, горнулися до неї і теж скавуліли... Батько залишив нас відразу після мого народження. І мати взяла на свої плечі ще й його обов’язки. Вона для нас була всім... Годувала... Доглядала... Виховувала...

В мої гіркі спогади зненацька увірвався хтось чужий, і вони, як сполохані пташки, розлетілись в усебіч.

- Жіночко! Ви що, глухі?! Приберіть свою сумку і дайте сісти людям!

Мої очі, які до цього дивились на все, ніби наскрізь, нарешті вперлися у великий живіт галасливої сусідки.

- Вибачте. Я задумалась.

У відповідь прозвучало лише чванливе “Хм”, і жінка із незалежним виразом на обличчі сміливо вмостилася поруч. Розмовляти не хотілося, і я знову втупилася у вікно. Там замережило білосніжними будівлями. У кожній господі вирувало своє життя, свої клопоти, проте, напевно, в жодній не було подібної болі і смутку, які тепер зчавили моє серце. Щеміла пробуджена совість і вкотре гнала незграбну хазяйку спокутувати свій тяжкий невиправданий гріх.

Я намагалася знайти серед людей своє відображення, щоб устигнути, хоч на краплинку, спокутати свою провину.

І знайшла те, що шукала. Тепер ось плетуся сходами новенької сільської школи, не знаючи напевне, з яким настроєм повертатимуся назад.

Чи зрозуміють? Чи замисляться? Чи не махнуть, як я колись, на все рукою, мовляв, що вже вдієш?...

Двері кабінету директора були масивні, немов попереджали про те, що їх господар - людина владна і з сильним характером.

Та, переступивши поріг, я пересвідчилась, що це не зовсім так. В мене з цікавістю вистрілила пара колючих чорних очей. Проте коротенька, рівно підстрижена смоляна стріха дещо пом’якшувала серйозний овал.

- Ви до мене? - шнурівки її брів нетерпляче підстрибнули вгору.

Я дивилася немов у дзеркало: ось вам і врода, ось і влада, а найголовнішого - нема. Такою була я два роки тому.

Як пояснити цій молодій жінці, що долі у нас схожі? Що народили нас одинакові матері? Виростили і пустили межи люди вихованими, але черствими, бо не давали вони нам бачити горя. Захищали. Брали все на свої плечі. Та не витримали і спіткнулись. І покотилися донизу, потрапивши в міцні кільця зеленого змія. А коли вже не мали сили боротися, залишили останню надію на людей. Але вони відвернулися. Спочатку сусіди, а потім і рідні, і діти...

“Звичайно, соромно бачити п’яну матір під плотом. Але тепер цей сором інший: не через матір - через свою байдужість...” - блискавкою промайнули думки.

- Вибачте, що потурбувала. Я привезла вам адресу жінки-екстрасенса, яка лікує алкогольну залежність. Люди добре відгукуються про її пацієнтів. Я не хочу вас образити, але ваша мама вже близько місяця живе на вокзалі. Її не впізнати, вона вже посиніла від горілки.

Моя співрозмовниця почервоніла і, опустивши голову, зітхнула.

- Хіба ж ми її не сварили, не совістили? Ніщо не допомагає.

- Беріть силою.

- А хто ви? Чому переймаєтесь чужим горем?

- Ми працювали разом, і вона завжди гордилася своїми дочками: одна в неї - медичка, а інша - директор школи. Та й не совістити я вас приїхала, а попередити. Щоб не гризло потім вас сумління, як гризе і не дає спокою мені моє. Бо тепер вже нікого рятувати. Моя мама померла від раку: запізнилися з операцією.

Якось, напідпитку, вона гірко плакала і просила мене: “Не кидай мене, доцю. Не їдь на ті заробітки. Доглядай город, і буде тобі що їсти. Мені самій так тяжко...”

Якби ж я знала, що через ті злощасні заробітки я лишуся найдорожчого. Її, тяжко хвору, вміло маскував підступний алкоголь. А, може, то я була сліпа й глуха, і за своїми маленькими проблемами не зуміла розгледіти маминої великої.

Я ніколи не забуду ті останні сльози, коли вона зрозуміла, що помре. Кожна та сльозинка - камінь на моїй душі...

Тепер я зустрічаюсь з нею лише уві сні.

Здається, що не сплю, а бачу, як бреду з нею в темряві і вона мені показує дорогу: “Дивися, доню, нам треба дійти о-он до тієї зірочки”

Я їду додому: до старенької хатини, до знайомих доріг, де бродили босі ноги. Їду з надією віднайти бодай захололий слід загубленої матері.

Ольга ФЕСЮК

12.05.2016


Переглядів: 1122

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21064)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17207)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14463)
• Допомога під час карантину [967] (14378)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14221)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14031)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13906)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13876)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13858)
• Живи до ста! [965] (13848)
• Бюджет і ми… [965] (13783)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13773)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13654)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13565)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13563)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13502)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13114)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13096)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (739)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (81)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (77)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (76)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (74)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (74)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (74)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (72)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (72)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (72)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (71)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (70)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (69)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (67)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (65)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"