Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із пунктом 99.2 статті 99 Податкового кодексу грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/ неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Відповідно до пункту 1 статті 34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у пункті 281.1 статті 281 Податкового кодексу, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).
Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.