Небіжчиця мимоволі

Я працювала на пошті - розносила людям пенсію. Одного дня, видаючи відомості, моя начальниця повідомила, що померла одна з пенсіонерок, яка мешкала в будинку за таким-то номером. Але до того дому мені все одно треба було заходити, оскільки її дочка отримувала грошову допомогу на дітей.

Старенька хата, густо обсаджена кущами, стояла осторонь від інших будинків на вулиці та від дороги. Щоразу, як ішла туди, ставало якось не по собі. Підходячи ближче, помітила, що нікого біля хати немає (а в такій ситуації повинно бути інакше). Та й двері були замкнуті зсередини. Я постукала. Відчинила та сама бабця, пенсіонерка... Я так і остовпіла - від переляку не могла вимовити і слова. А вона стоїть, здивовано дивиться на мене й не може зрозуміти, що сталося. Так пройшло кілька хвилин. Я вже хотіла втікати, але бабуся запросила мене до хати, щоб отримати гроші. Проте я категорично відмовилася, сказавши, що краще у садку, на столику. Від страху не могла заповнити відомість - так руки і ноги тремтіли.

До дороги бігла, оглядаючись. І ще довго не могла заспокоїтися. Прийшовши на пошту, почала розповідати колегам, що пережила. А ті аж заходилися сміхом. Виявилося, що пенсіонерка померла у будинку за таким же номером, тільки на іншій вулиці.

Небіжчиця мимоволі

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

	№224 від 26.01.2006p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477