Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №489 від 24.02.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Цікаві люди

Колекціонер міні-авто

Колекціонер міні-авто

Кожен другий чоловік бере в руки гайки, цвяхи, щось ремонтує, обчислює, конструює. Серед них немало вміє крутити баранку. Олександр - один з них. Його цікавить техніка і все, що з нею пов’язане - рації, автомобілі, камери, фотоапарати тощо. Все почалося з виставки автомобілів, де біля одного зі стендів стояв приголомшений і, затамувавши подих, дивився на моделі, які нагадували дитинство.

- У мене точно такі були.

На хвилі вибухнувших емоцій, розговорився з продавцем. І в результаті автомобілі, що впали в око, опинилися вдома.

Олександр ще зі школи був “білою вороною”. Його нескінчений потік енергії розповсюджувався на однокласників та вчителів. За словом до кишені не треба було лізти. Кредо, з яким крокує життям: тримайте мене семеро. Найцікавіше, що в переважній більшості випадків виходив сухим із води. А ось з навчанням - не склалося... До зошитів і підручників діло не доходило. Краще піти у комп’ютерний клас, ніж дрімати за партою. Математика - це типова китайська грамота. Ніколи не міг їй дати ради. Подобалися предмети з гуманітарним нахилом: історія та географія. Більше всього дивувало, чому відмінники не могли на карті відрізнити рівнину від низовини. Настав вирішальний момент, його не допускають до іспитів. Довелося йти у вечірню школу. Але тут він перевершив самого себе, в атестат любо поглянути. Вчителька з хімії внесла свій вклад. За що він їй досі вдячний. Саме в такі безтурботні роки збирав етикетки від сірникових коробків та фантики. Якби хтось сказав, що виростеш і станеш справжнім колекціонером, не повірив би.

Так чи інакше, один епізод запав у душу. “Мій друг жив, як кіт у сметані валявся, мав безліч речей, які у той час днем з вогнем не знайти. Тоді я і побачив суперколекцію автомобілів. Прохання руками не чіпати”, - з гумором згадує Олександр. Своєрідне табу, яке наш колекціонер із задоволенням застосовує щодо свого “автопарку”. Чимало знайомих сприймають їх як іграшки і не розуміють навіщо гроші викидати на вітер. Що не кажи, кожному своє...

Далі потягнуло в автошколу. Куди не подивишся, більшість оточуючих вміють керувати авто, у тому числі жінки. Звичайно, до свого автомобіля ще далеко. Та це не завадило отримати права. З тих пір їздить, аж гай шумить. Власне, DODGE CARAVAN придбав торік. Головне, своїми зусиллями. А робота - взагалі романтика. У дрімучих лісах бути екскаваторником не так і легко, до того ж ризиковано. Одного разу захват-грейфер (це така “штука”, яка перетягує стовбури велетенських дерев) ледь не влетів у кабіну, розбилося скло, пилу налетіло вагон. Все могло закінчитися фатально, на щастя, янгол вберіг. Після таких аварій всі йдуть геть з робочого місця, бо страх бере гору. За рідким винятком з ним справляються. Як бачимо, цим винятком є Олександр Головатюк. Аби заробіток задовольняв потреби, змушений жертвувати і сном, і харчуванням. Нерідко робочі години перевищують всі норми. Цей імпульсивний чоловік за гороскопом Терези і мабуть тому для когось він занадто поганий, для когось занадто добрий, а для когось - просто відданий. Заради дівчини почав курити. Словом, склав їй компанію, але як почав, так і зав’язав. Не залежить від тютюну, а також від алкогольних напоїв. З цього приводу жартує: спорт - сила, горілка - могила. По можливості душею і тілом відпочиває під гарну музику. Не пропустить жодного танцю, особливо під Вірку Сердючку.

Олександр дивиться на світ очима дитини і завдяки цьому він сповнений мріями, бажаннями і свободою. Щоб отримати радість у всій своїй повноті, достатньо переглянути улюблений мультфільм, задивитися на прекрасну панораму. А що вже казати, коли з’являється новенька модель, щастю немає меж. По суті, колекція - це віддушина, яка поповнює кольори життя. А створювалася вона поетапно. Перший етап - історичний - включає в себе вантажівки пострадянського простору:

• ЗІЛ-555 яскравий, немов голубе небо, любов до нього йде ще з далекого босоніжного літа.

• Урал-4320 приваблює своєю плямистістю, неначе форма російської армії.

Другий етап пов’язаний з дорожньо-будівельною технікою. Щоденна робота з нею сприяла збиранню аналогічного “транспорту”. Придбавши один екскаватор, виникає відчуття, ніби чогось не вистачає, одразу жадаєш інший. Одна із моделей особлива, якою милуєшся вдома у масштабі 1:24, а на роботі отримуєш задоволення, перебуваючи всередині. Всі інші стандартні - 1:43. Його ціль - примножувати свою колекцію і залишити у спадщину дітям, онукам. Кажуть: любові всі віки покірні, так і тут, немає ніяких обмежень!

24.02.2011Ірен ПУЧКОВСЬКА



Рівне-Ракурс №10 від 24.02.2011p. 
На головну сторінку