Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №517 від 08.09.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#На озброєння

Профілактика малярії

Пам’ятка для тих, хто від’їжджає за кордон

Малярія - інфекційне захворювання, збудником якого є найпростіші (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена у країнах з тропічним кліматом. Захворювання часто починається з нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім - приступи високого підвищення температури, блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитись смертю.

Захворювання малярією можна попередити застосуванням протималярійних препаратів та захистом від укусів комарів.

Підготовка

Найбільш поширеним протималярійним препаратом є делагіл (хлорохін), застосування якого треба починати за тиждень до виїзду. Доза - 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу. Препарат приймають 2 дні підряд. У період перебування в малярійній місцевості дозу препарату застосовують один раз на тиждень. Дітям препарат призначають згідно з віковими дозами після консультації з лікарем.

У країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до делагілу (хлорохіну) застосовують ларіам (мефлохін), малоприм, які приймають по одній таблетці щотижня підряд до 6-ти місяців з подальшою зміною препарату на делагіл. Дітям препарат призначають відповідно до вікової дози після консультації з лікарем.

На місці

Після прибуття до країни призначення доцільно проконсультуватися з лікарем посольства про необхідність хіміопрофілактики малярії в конкретному місці перебування, термінах її проведення, а також про протималярійні препарати, які можна придбати в місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх застосування.

Захист від укусів комарів повинен здійснюватись як під час перебування в приміщенні, так і поза ним. Малярійні комарі нападають на людину найчастіше ввечері, з настанням сутінок, та вночі. У цей час бажано носити одяг, що прикривав би більшу частину тіла (комбінезони, одяг з довгими рукавами, довгі брюки та ін.). Відкриті частини тіла, особливо під час перебування поза приміщенням у присмерку, для запобігання нападу комарів слід змащувати репелентами у вигляді кремів, спиртових розчинів, аерозолів, які дозволені для використання. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи попадання їх на слизові оболонки. За необхідності ним же можна просочити одяг. Тривалість дії репелентів залежить від навколишньої температури та вологості: за високих їх показників - 30-50 хвилин, за помірних - до 3-4 годин. Використання репелентів особливо доцільне, коли працюють у польових умовах (джунглі, плантації каучука та ін.). Змивають репелент зі шкіри водою з милом, при цьому механічні засоби (губки, віхті та ін.) не використовувати! У випадку попадання репеленту на слизові оболонки їх потрібно негайно промити водою, бажано перевареною, або слабким розчином охолодженого чаю.

Використання репелентів при травмах та захворюваннях шкіри протипоказано!

У сутінки, після заходу сонця, бажано перебувати у приміщенні, недосяжному для зальоту комарів, оснащеному кондиціонером. Для попередження зальоту комарів до приміщення двері й вікна повинні бути засітчені. Спати слід під сітчатою запоною, краї якої треба старанно заправити під матрац. При виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують механічно, або за допомогою аерозольних інсектицидів, електрофумігаторів та антимоскітних спіралей. Житлові приміщення рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем, за можливості таким, що містить синтетичні піретроїди. Після експозиції інсектициду протягом 20-30 хвилин приміщення слід провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах (незалежно від наявності кондиціонерів). Не рекомендується користуватись духами, одеколонами та іншими ароматичними речовинами.

Акліматизація

Після повернення додому необхідно негайно повідомити дільничного лікаря про Ваше прибуття з тропічних країн. Застосування протималярійного препарату слід продовжувати ще протягом 4-х тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.

В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть при застосуванні протималярійних препаратів. Тому, при нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, потрібно негайно звернутися до лікаря. Протягом 3-х років після повернення додому при будь-якому захворюванні не забувайте нагадати лікарю, який Вас лікує, про Ваше перебування у тропіках, незалежно від попередніх показників дослідження крові на малярію.

Пам’ятайте, що чим ретельніше і чіткіше Ви будете виконувати правила профілактики малярії, тим менша буде вірогідність захворіти цією небезпечною хворобою!

Перелік країн ендемічних з малярії (за інформацією ВООЗ)

Африка: Алжир, Ангола, Бенін, Ботсвана, Бурунді, Буркіна-Фасо, Гана, Габон, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея, Джібуті, Заїр, Замбія, Зімбабве, Ерітрея, Ефіопія, Єгипет, Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Коморські острови, Конго, Кот-д’Івуар, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Мозамбік, Намібія, Нігер, Нігерія, ПАР, Руанда, Сан-Томе і Прінсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Туніс, Уганда, ЦАР, Чад, Маврикій.

Центральна та Південна Америка: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гайана, Гватемала, Гвіана (фр.), Гондурас, Домініканська республіка, Колумбія, Коста-Ріка, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Еквадор, Сурінам, Майотта, Парагвай, Сальвадор.

Азія і Океанія: Афганістан, Бангладеш, Бахрейн, Бутан, Бірма, Вануату, В’єтнам, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Катар, Камбоджа, Китай, Лаос, Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати, М’янма, Мальдіви, Ємен, Непал, Оман, Пакистан, Таїланд, Туреччина, Філіппіни, Йорданія, Сирія, Південна Корея, Шрі-Ланка, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові острови, Саудівська Аравія, Сінгапур.

СНД: Азербайджан, Вірменія, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан, Киргистан (окремі регіони), Росія (окремі регіони), Грузія (окремі регіони).

Кількість людей, які відвідують ендемічні з малярії країни збільшується щороку.

Хто б подумав!

Станом на 15 серпня 2011 року в ДЗ “Рівненська міськСЕС” на обліку перебувало дві особи, які протягом 2009 - 2011 рр. завезли до Рівного з цих країн малярію (1 випадок - Тропічна малярія , 1 - Mixt-малярія (триденна-овале, чотириденна, тропічна).

Заразитися малярією можливо і нікуди не виїжджаючи, якщо хвора на малярію людина в теплий період року своєчасно не звернеться по медичну допомогу. Адже так вона наражає на небезпеку не тільки своє життя, а і життя інших людей.

А протягом трьох років після повернення з країн ендемічних з малярії не можна бути донором. А ті, хто хворів на малярію, не можуть бути донорами взагалі.

08.09.2011Завідуюча паразитологічного відділення ДЗ “Рівненська міська санітарно-епідеміологічна станція” Любов ГРИЦЮТА



Рівне-Ракурс №10 від 08.09.2011p. 
На головну сторінку