Міліцейська Грета допомогла

Допоки поралася з найменшими, Яна вийшла з будинку. Думалося, що дитина на гойдалці у садку. Та, коли вийшла глянути, де онука (вона інвалід з дитинства - не розмовляє), там її не побачила. Марно оббігавши всю вулицю, забила на сполох. Зателефонувала сільському голові - вона підняла людей, які займалися будівництвом неподалік, та лісників. А співробітники Володимирецького райвідділу прибули зі службовим собакою Гретою.

Я плакала і всіх просила допомогти. Правоохоронці разом із моїм кумом та сусідом-лісником подалися в бік Радижевського болота. Там на піску вгледіли малюнок, зроблений дитячою рукою, і маленькі сліди, але згодом вони загубились. Утім, мудрий пес тягнув на себе поводок і кудись вів.

У тому, що Грета вибрала напрямок правильно, сумніву не виникало. У хащах і знайшли Яну, а попереду було велике болото з магістральними каналами і дуже високою травою. Туди наші сельчани їздять по ягоди, і як Яна туди дійшла - і досі таємниця...

Дитина, мов перелетіла декілька кілометрів! (Згодом усі стверджували, що таку відстань дівчинка так швидко не здолала б, навіть якби йшла навпростець).

Яна одразу кинулася до свого хресного і не відпускала від себе. Тільки у міліцейську машину сіла спокійно, побачивши нашого дільничного інспектора Ігоря Ващишина. Упізнала дівчинка і сусіда-кінолога Олександра Безушка з собакою Гретою. А ще участь у пошуках брали оперативники кримінальної міліції Максим Міськевич, Андрій Телюк і Віталій Гузей.

Щиро дякую цим добрим людям, які так оперативно знайшли мою внучку Яночку.

Василина ДАНИЛЬЧИК, с.Зелене Володимирецького району