Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №245 від 22.06.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Подія року

Колективне фото на згадку

Я просто Жінка,

без прикрас, живу для Вас, а ви за це цінуйте нас

Ось і закінчився черговий конкурс, організований тижневиком “Рівне-Ракурс”, під назвою “Я просто Жінка”. Підведення його підсумків пройшло феєрично, урочисто, пам’ятно. Із врученням подарунків, солодким тортом і грандіозним салютом.

За умовами конкурсу, у кожному номері нашого тижневика упродовж трьох місяців друкували фотографію гарної успішної в бізнесі жінки з короткою розповіддю про неї. А читачі голосували за них. Фінальний акорд відсвяткували минулої п’ятниці у затишному ресторані “Левине серце”, що в селі Омеляна. Учасниці конкурсу з’їжджалися у призначений час. Успішні бізнес-леді у всьому полюбляють порядок, а особливо - точність. На сходах їх зустрічав мім Корній, який люб’язно супроводжував панянок до господарів свята - головного редактора газети “Рівне-Ракурс” Катерини Конєвої та директора інформаційно-рекламного “Ракурс” Володимира Конєва. Вони й відкрили урочисто свято.

- Задум цього конкурсу у нас з’явився ще два роки тому, - зазначила пані Катерина. - Потрібно віддати шану молодим і гарним жінкам, які вже самореалізувалися, утвердилися в житті.

- Свят вистачає в календарі, але не в житті, - продовжив пан Володимир, - тому мені приємно, що стільки жінок зібралося тут після трудового дня.

Окрім конкурсанток, на свято завітали й представники сильної половини людства, аби висловити їм своє шанування та повагу.

- Ми, чоловіки, живемо для жінок і робимо все для вас, - піднявши келих, зазначив голова обласної ради Олександр Данильчук. - Якби не було вас, ми б нічого не робили, просто лежали б на дивані (жартує - авт.). А сучасні жінки працюють, отримують зарплату, часто більшу від чоловіків, утримують сім’ю. Саме такі жінки є надією суспільства, його опорою.

Не менш гарні слова на свою адресу жінки почули того вечора від гостей свята і його спонсорів - директора ДП Клеванський лісгосп Ігоря Фізика, голови правління ВАТ “Рівнесільмаш” Михайла Никитюка, директора салону “Фотосвіт” В’ячеслава Бараша, директора торгової марки “Івіта” Анатолія Коленчука, та, звісно, власника ресторанно-готельного комплексу “Левине серце” Олександра Купчинського. Учасниць конкурсу умовно розділили за номінаціями. Спочатку ведучий свята Руслан Алексіюк представив “Бізнес-леді”. Для того, аби у присутніх склалося уявлення про учасницю, кожна з них відповідала на, іноді каверзні, запитання ведучого. Так, директору підприємства “Вторма - Рівне” Світлані Ліберовій довелося пояснити, чи не краще боротися з причинами екологічного забруднення, а не вже з наслідками.

- Є просте українське прислів’я: там, де життя - там сміття, а там, де сміття - там немає життя. Мій бізнес вічний - я прибираю. А це якраз жіноча справа.

А ось директору ТОВ “Острозький завод мінеральної води” Олені Рудьо довелося “згадувати”, яким же був, чи міг бути девіз Острозької мінеральної води років 500-600 тому.

- Вода - це життя. Я вважаю, такий девіз був завжди.

Директор ТзОВ “Ізол” Світлана Шевченко доводила, що піраміди - це, на жаль, не справа рук майстрів її підприємства.

- Все, що пов’язане з будівництвом, благоустроєм, внутрішнім оздобленням - то наша справа. Приходьте, і ми все зробимо. Якщо потрібно - то і єгипетські піраміди спорудимо в Рівному.

Наступна номінація співпала з назвою конкурсу - “Просто жінка”. Тут першою знайомили з керуючим філією банку “Фінанси та Кредит” в Рівненській області Надією Плютинською. Їй випало розповісти про зв’язок між жінкою та... процентними ставками у банку.

- З однієї сторони, довіряти потрібно і жінкам, і відсоткам. Я, в першу чергу, жінка, і нічого поганого не бачу у виграшних для клієнтів процентах. Адже вони - мірило успіху для людини справи.

Директор ТзОВ “Вертекс” Тетяна Шарчук пояснювала філософську закономірність, чи повинні жінки керувати чоловіками.

- Жінки керують чоловіками, а ті, в свою чергу, - світом. Ми можемо все, але не повинні всього робити, щоб бути просто жінками.

Приватний підприємець Тамара Купчинська, дружина власника “Левиного серця”, поділилася секретом жіночих чар, якими вона привабила свого чоловіка, пана Олександра.

- Ми живемо і працюємо разом. Головне - ділити і добро, і незгоди і завжди бути разом. Затишок повинен бути як удома, так і на роботі. А коли працюєш разом, потрібно бути на роботі колегою, а вдома - лише люблячою дружиною.

Яка жінка не має власного хобі. Для одних - це чоловік, для інших - робота. А хтось усе це поєднує. До номінації “Хобі” увійшли ще три учасниці конкурсу. Вони відкривали таємниці власних захоплень. Директор салону краси “LTG Studio cosmetik” Тетяна Литвина не уявляє себе без роботи. Спочатку, за її словами, любила ходити у салони краси, а згодом відкрила вже й свій.

- Хочеться гарно обслуговувати людину, зробити її “повністю новою”. Це для мене щастя. Адже головне - робити те, що любиш.

Приватний підприємець Світлана Левшунова була достатньо лаконічною:

- Дуже люблю роботу. Це і є моє основне хобі.

Приватному підприємцю Ользі Євчук дісталося “історичне запитання”. Виявляється, свого часу донька Ярослава Мудрого дуже вже не хотіла виходити заміж за французького короля та їхати в село. За часів Київської Русі саме так уявляли Париж, нинішню столицю світової моди. Пані Ольгу запитали, чи настануть такі часи знову?

- У даний момент так і є. Адже у нас, навіть у Рівному, є чимало чарівних жінок, одягнених зі смаком, який і не снився француженкам.

Після представлення в учасниць з’явилася можливість дещо відпочити та розслабитися під чарівні звуки скрипки, саксофону від гурту “Країна У” на чолі з Павлом Дукою. Після цього наступила урочиста мить - нагородження учасниць конкурсу “Я просто Жінка”. Забігаючи наперед, зазначу, що жодна панянка не лишилася поза увагою спонсорів конкурсу. Кожна жінка отримала власний фотопортрет, збільшений у розмірах та оздоблений зображеннями квітів від салону “Фотосвіт”, диплом від організаторів конкурсу та річну передплату на улюблену газету - “Рівне-Ракурс”. Далі переможниць визначали за кількістю отриманих голосів. Надія Плютинська від салону “Фотосвіт” отримала величезний портрет і великий живописний портрет з рук Тамари Лазарчук, директора художнього салону “Вернісаж”. Бурштиновий пояс від фірми Віктора Слободанюка “Радуга-В” став нагородою для Олени Рудьо. А ось власне зображення, виконане з бурштину цією ж фірмою, відтепер прикрашатиме оселю чи робочий кабінет Світлани Шевченко. Після нагородження, на учасниць конкурсу чекало ще чимало приємних сюрпризів. Так, Олександр Купчинський виступив у ролі екскурсовода і показав власне обійстя. Жінки були щиро вражені проробленою ним роботою. Окрім ресторану, гості побачили й номери готелю, в яких свого часу зупинялися Михайло Поплавський, Юлія Тимошенко та інші поважні персони, більярдну, столи для настільного тенісу. Олександр Купчинський запевнив, що незабаром ще й сауна буде. Дивувалися панянки й господарству. Адже овочі, фрукти, м’ясо - все, що йде до столу в ресторані, вирощується та готується на місці. Після екскурсії учасниці конкурсу змогли у невимушеній обстановці поспілкуватися між собою, домовитися про співпрацю, - і все це завдяки газеті “Рівне-Ракурс”, яка зібралала їх разом. А потім були танці. Ось тут наші жінки показали, окрім серйозності, яка їм притаманна, і вміння дійсно розслабитися та отримати задоволення. Пісня змінювала пісню, але ніхто не поспішав вийти із зали. Щоразу всі гучними оплесками дякували майстерності “Країни У”. Коли втомлені гості знову сіли до столу, всім запропонували на десерт великий і смачний торт від ТМ “Івіта”. Від спокуси посмакувати й отримати дійсно небесну насолоду ніхто не відмовився. Здається, в цей момент жінки забули навіть про свої фігури.

З настанням ночі, апогеєм свята став феєрверк від фірми “Піросмані”. Коли гості вийшли на терасу, перед ними на газоні вже стояли величезні літери РАКУРС. Ніби за командою, ніч спалахнула та загорілася різнобарвними вогнями. Спочатку засвітилося, засяяло слово, яке у той вечір водночас зробило всіх не лише друзями, а й майже рідними людьми - РАКУРС. Десять хвилин на десятки кілометрів навколо люди спостерігали це диво людських рук, наче невідоме природне явище. На цьому свято скінчилося. Але ніхто не поспішав їхати додому. Адже там знову робота, відповідальність, там місія, яку несуть у житті жінки, які добре знають: успіх і визнання є результатом їхньої невтомної праці.

22.06.2006Володимир ПОПИК



Рівне-Ракурс №10 від 22.06.2006p. 
На головну сторінку