Нічого собі друг!

Чоловік напросився до знайомої Віти, жительки Рівного, на кілька днів на ночівлю. Та не відмовила, тим більше збиралася у відрядження, тому, щоб квартира не пустувала, дозволила Василю, про минуле якого нічого не знала, оселитися на кілька днів. Коли повернулася, була неймовірно вражена змінами, які відбулися в помешканні. А сталося ось що.

Удень, як правило, чоловік зустрічався з дружками. Вони розпивали спиртне. Тим більше Василь мав за що, бо перед тим поцупив у кафе у випадкової знайомої мобільний телефон, з якою впродовж вечора вживав міцні напої. Телефон, звичайно, уже наступного дня опинився в ломбарді. Коли ж кошти скінчилися, чоловік почав торгувати майном жінки, яка дала йому тимчасовий притулок. Спершу в хід пішла меблева стінка: її посеред білого дня Василь зі співпляшниками повантажив у бус і відвіз уже новому власнику на вул. Струтинської. Ціна питання ­ 600 гривень. Наступними за дві сотні пішли холодильник та електрична плитка. Їх Василь також вивіз з квартири та, розібравши, здав у пункті прийому кольорових металів. Після цього Василь з’їхав з квартири, залишивши “приємний” сюрприз на згадку добрій господині.

Також у ході досудового розслідування стало відомо, що вже за два тижні Василь пограбував рівнянина, відібравши в нього мобільний телефон, який наступного дня також здав до ломбарду. Перед тим чоловіки розпили пляшку горілки: Руслан пригостив нового знайомця, а той віддячив щедрому чоловікові пограбуванням.

Рівненський міський суд дії Василя кваліфікував за ч. 2 ст. 185 (крадіжка, вчинена повторно), ч.2 ст. 190 (шахрайство, вчинене повторно) ККУ та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки. Суд частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком. Отже, уродженець Гощанщини проведе за ґратами наступні п’ять з половиною років.