Волинський серпанок може стати ще одним “брендом” України

У підсумку нематеріальна Все­світня спадщина ЮНЕСКО, окрім Петриківського розпису та Опішнянської кераміки, може поповнитися ще однією українською номінацією.

- Ідея відродження давнього ремесла виникла ще у 2010 році. Опановували технологію ткання серпанкового полотна майстрині три роки. Адже виготовляти серпанок – це складна і клопітка робота. Наразі маємо майстерню ручного ткацтва “Легенди Волині” у Радивилові. Минулого року ткалі відтворили два цілісні жіночі комплекти одягу із серпанкової тканини – аналоги початку XX століття. Таке вбрання носили дівчата з заможних родин, – розповів керівник ГО “Центр дослідження відродження Волині” Володимир Дзьобак.

На сьогодні у музеї представлена ціла колекція серпанкового одягу, яку невдовзі презентують у Києві. Експозицію доповнено серією прикрас: волинськими дукачами та перснями.

- Нація, яка не знає свого минулого, не матиме майбутнього. Тому одне із основних завдань обласної влади – це популяризація історичної спадщини краю. Включення Волинського серпанку до нематеріальної Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО дозволить розраховувати на міжнародну підтримку у справі збереження та реконструкції серпанкового одягу. А це в свою чергу сприятиме розвитку туристичної інфраструктури району та області в цілому, – підкреслив заступник голови облдержадміністрації Олександр Савчук.