Два державних свята поспіль

Художники малюють для людей

У виставковій залі обласної спілки художників відкрилася виставка картин, присвячена Дню Незалежності України, на якій митцями були представлені: живопис, графіка, акварель, скульптура, кераміка, батік, текстиль. Картини написані в жанрах пейзажу, натюрморту, наїву, предметного живопису - переважно передають сторони повсякденного життя.

Віктор Гвоздинський представив мальовничу картину, на якій зображені футболісти, що борються за м’яч. Микола Годун – пейзажі, серед яких є роботи із серії “Назад у майбутнє”; старі будівлі, місток через Устю – місця, яких уже немає в Рівному. Як молодий та перспективний автор, була відмічена художниця Алефтина Кляпковська.

Серед картин на виставці представлена й військова тематика, це картина Миколи Ліханова “Шинель”, написана ним ще до Дня перемоги. Це полотно знайшли в архівах художника й виставили на огляд глядача, бо ця тема знову актуальна. В картині присутня шинель, яка лежить розгорнута на землі – це дуже символічно. Під час війни шинель слугувала бійцям одягом, палаткою і ліжком. Ця картина написана монохромно, що технічно дуже важко зробити.

Художник та громадський активіст Віктор Гвоздинський запросив усіх присутніх художників та шанувальників мистецтва відвідати мистецьку акцію на підтримку створення Художнього музею по вулиці Драгоманова, 9, яка відбудеться за цією ж адресою 31 серпня з 10:00 до 12:00.

- Ми вже зібрали 1600 підписів громади міста на підтримку створення Художнього музею замість Апеляційного суду. 31 серпня біля будівлі, за яку зараз борються художники, буде проведено акцію-виставку картин та фотографій місцевих митців, до якої запрошуємо підключитися усіх охочих, хто вважає, що замість суду, тут має бути відкритий Художній музей. Обласна рада висунула нам умови, але ми вже знайшли та представили потенційних спонсорів на утримання Художнього музею. Ця вимога недоречна до моменту створення музею, але ми закликаємо громаду міста підключитися, шукаємо меценатів.

- Кожна наша виставка робиться не для художників, а для людей, - підкреслила голова спілки художників Тетяна Лукашевич. - Представлена виставка - це наш посильний вклад, щоб якось емоційно підтримати людей у складні часи. Було намагання, щоб ця виставка щось додала до загального емоційного стану нашого міста в ці святкові та складні дні, коли на неї прийдуть глядачі, тоді і відбудеться обмін емоціями.

Під час наших художніх акцій ми маємо робити щось посильне, щоб надати допомогу нашим воякам в зоні АТО. Тому незабаром плануємо зробити вис­тавку-продаж картин для збирання кош­тів на підтримку нашої армії. Усім хочу побажати мирного неба над головою, а художникам - можливості працювати і радувати усіх своєю творчістю.

Ті, хто боронив жовто-блакитний прапор

У Рівному на майдані Незалежності було урочисто піднято Державний Прапор України. Участь у церемонії взяли міський голова Рівного Володимир Хомко, перший заступник голови Рівненської обласної держадміністрації Юрій Приварський, заступник голови обласної ради Степан Павлюк, керівники правоохоронних органів та військові. Чимало рівнян прийшли до центру Рівного, щоб долучитися до урочистої церемонії. Традиційно це свято відвідують ті, хто в далекі роки, ціною власного життя, виборював право піднімати жовто-блакитний стяг.

Помітною фігурою на Майдані Незалежності був одягнений у військовий френч 90-річний Василь Кирилюк - пенсіонер, учасник національно-виз­вольних змагань, голова Рівненської організації “Братство вояків УПА”. Він розповів, що більш ніж за 20 років побував із саморобним жовто-блакитним прапором на багатьох патріотичних мітингах.

- Цей жовто-блакитний прапор був зшитий мною ще в радянські часи, коли за таке можна було потрапити за грати. Разом із прапором побував на різних історичних подіях, які відбувалися з 1989 року в Рівненський області та країні. Був із ним на встановленні жовто-блакитного прапору на будівлі рівненського міськ­виконкому 17 червня 1990 року. У 30-ті роки, за панування на Рівненщині польської влади, за жовто-блакитну стрічку на грудях можна було мати великі неприємності. Але польські поліцейські, на відміну від радянської влади, примушували українців самостійно знімати з себе ці стрічки.

Якось 22 січня 1938 року вздовж дороги від селища Гільча замайоріли жовто-блакитні прапори. Тоді цей факт викликав певні репресії польської влади. За радянських часів за жовто-блакитний або червоно-чорний прапор можна було отримати чималий термін ув’язнення.

Щороку їжджу з прапором на “Козацькі могили”, на “Гурби”. Також брав участь і в акції громадського протесту проти режиму президента України Вік­тора Януковича “Вставай, Україно!”, що відбувалася в Рівному в квітні 2013 року. Два рази був з прапором у Холодному яру. Також був у Стрию, де навчався та став членом пласту Степан Бандера. Бережу цей прапор як реліквію, яка брала участь у ключових історичних подіях.

Що мені не подобається на день святкування національного прапора, так це те, що уздовж центральної вулиці окремо висять жовті та блакитні прапорці. Виходить, ніби наш прапор розірваний на частини. Я вже давно казав, що такого робити не слід – прапор має бути цільним, а не розділеним.

- На одному із зібрань я познайомився із Василем Кирилюком, - розповідає 84-річний луччанин Олег Рижковський, який у роки другої світової війни у віці 14 років був повстанцем УПА в селищі Іваничі на Волині. - Вже більше 20 років ми із ним зустрічаємося на різних заходах та пліч-о-пліч стоїмо з саморобними прапорами.

У1944 році, ще хлопцем, виконував певні завдання, був зв’язковим між загоном повстанців та селищем, де в нашій хаті була аптека. Мені було простіше пройти кордони німців та НКВдистів, передати в загін ліки та іншу інформацію. Малиново-чорний прапор завжди знаходився в загоні УПА, він був символом національно-визвольного руху. Тому в наші часи я зшив такий самий прапор, з яким ще в радянські часи та в період настання Незалежності вирушав на збори українських патріотів.

- Нині ми чітко знаємо, хто наш історичний ворог, де наші друзі, хто до нас відноситься байдуже, – зазначив на церемонії підняття прапора міський голова Володимир Хомко. - У такій чудовий літній, але, на жаль, не мирний день, хотів би побажати усім добра, перемоги та миру. Хочу, щоб наш прапор викликав у наших друзів повагу, а у наших ворогів - страх.

День Незалежності під проливним дощем

Свято Незалежності, яке так довго чекали рівняни, зіпсувала погода. Після гарного суботнього дня 23 серпня вночі розпочалася злива, яка наробила чимало лиха для мешканців регіону. Її наслідки доводилося ліквідовувати рятувальникам у Костополі та в Рівному - вони відкачували воду із затоплених приватних господарств та з підвалів новобудов.

Чи не вперше за кілька останніх років рівняни відзначали День Незалежності під проливним дощем. Як наголошували учасники заходів, у цьому є певний символізм – держава переживає тяжкі часи. І люди, і природа оплакують полеглих за волю держави Героїв.

Отже, вранці 24 серпня в Рівному стало зрозуміло, що усі заходи, передбачені програмою святкування, не вдасться реалізувати. Щоправда, офіційна частина, яка передбачала покладання представниками влади вінків та квітів до могил Героїв Небесної сотні та рівнян-Героїв, які загинули в зоні АТО, на кладовищі “Нове” (Молодіжне) у Рівному, все-таки відбулася.

На майдані Магдебурзького права, перед приміщенням Рівненського міськвиконкому, відбулося покладання квітів до пам’ятника “Загиблим за Україну”, а згодом на майдані Незалежності урочисто поклали квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку.

Після цього представники усіх конфесій провели спільний молебень за Україну, заспівавши “Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни”.

Людей зібралося небагато. Більшість із них регулярно беруть участь у подіб­них заходах, тому погода їм не перешкода. А ще була категорія городян, які в будні дні засідають за чиновницькими столами. Їм також, що сонце, що дощ – все одно.

Звичного для багатьох рівнян “Містечка майстрів”, яке під час свят розташовується на бульварі за кінотеатром “Україна”, 24 серпня не було – не доз­волила негода. Зате на торці кінотеатру “Україна” з’явився величезний банер із зображенням Путіна та словами “Утеп­лись! Досить його годувати!”. Його повісили активісти однієї з громадських організацій. На їхню думку, акція має привернути увагу городян до проблем енергозбереження.

З-поміж неофіційних заходів, які проведено в Рівному під час святкування Дня Незалежності, – Народне віче, яке відбулося на майдані Незалежності о 16-й годині. Але “Народним” його назвати не можна, оскільки в заході взяли участь всього кілька десятків людей. У приватних розмовах із кореспондентом “Рівне Ракурс” чимало рівнян напередодні висловлювали бажання прийти на віче та поговорити про наболіле. Люди казали, що проблем останнім часом накопичилося чимало, а влада, яка складається з майданівців, отримала затишні кабінети, пристойні зарплати та до тих, хто стояв на Майдані в революційні часи, не виходить. Та ось погода, вірніше негода, завадила, й люди не прийшли.

Завершилися урочистості ввечері на майдані Незалежності спільним виконанням гімну та військовим салютом. Останній викликав неоднозначну реакцію в городян. Багато з них вважають, що витрачати кошти в такий спосіб у теперішній ситуації не зовсім доцільно та неетично. Тим більше, що салют попередньо особливо не афішувався і ввечері 24 серпня для багатьох мешканців обласного центру став справжньою несподіванкою. Коли на майдані Незалежності люди ще зрозуміли, що діється, то в мікрорайонах, скажімо так, не зовсім. Справа в тому, що хмари того вечора йшли дуже низько і розриви від салюту після віддзеркалювання нагадували звичайні вибухи. Дехто навіть подумав, що в Рівному розпочалася війна.

Наступного дня міській владі Рівного довелося виправдовуватися за салют. Її прес-служба розповсюдила повідом­лення, в якому зазначається, що салют в місті Рівному відбувся відповідно до наказу міністра оборони України Валерія Гелетея.

Принагідно зазначалося, що міська влада Рівного нещодавно ухвалила звернення до рівнян.

“Шановні рівняни!

У ці важкі для нашої країни дні, коли на Сході України гинуть найкращі сини - патріоти нашої держави, військовослужбовці та мирні громадяни, виконавчий комітет Рівненської міської ради звертається до усіх вас із великим проханням підтримати ініціативу багатьох мешканців та громадських організацій міста щодо тимчасового припинення використання піротехнічних засобів під час різного роду святкувань.

Сподіваємося, що ви з розумінням віднесетеся до цього прохання. Адже нині, коли до Рівного стали надходити звістки про загибель наших земляків, не час для гучних феєрверків. Крім того, на фоні бойових дій на Сході України вибухи салютів у деяких громадян викликають занепокоєння та страх.

Віримо, що наше взаєморозуміння допоможе наблизити той час, коли мир і спокій знову поселяться в серцях та домівках кожного з нас”, - зазначається в зверненні.

P.S. Щоправда, коли ухвалювався документ, то самі “батьки міста” не приховували того, що має він рекомендаційний характер. Хтось може зважити на нього, а хтось – ні. Як би там не було, а на День міста, який відзначатимуть вже цими вихідними, посадовці обіцяють салютів не проводити. Погода б не підвела…