Водохрещення Господнє

Подія Водохрещення Господнього

Ісус Христос прийняв хрещення в ріці Йордан у тридцятирічному віці - до якого за іудейським законом не можна було проповідувати. У той час всі жителі сходу чекали Месію володаря й рятівника миру, про яке вже так багато років говорили пророки народу Ізраїлю

Водохрещення Ісуса, до приходу Сина, Господь послав на землю великого пророка Іоанна Предтечу (Попередника), що повинен був підготувати людей до прийняття Христа. Він хрестив людей хрещенням покаяння й з усіх боків стікалося до нього безліч людей

Одним з останніх прийшов до Іоанна сам Христос у звичайному одязі й без прислуги, і тому не відразу був упізнаний, адже, як і всі іудеї, Іоанн очікував що Месія це великий цар і володар народів

Коли ж він розпізнав Ісуса, то сказав: “Мені треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене” (Мф. 3; 14). Але Христос наполіг на хрещенні тому що хотів обмити людський гріх і подати нам образ і приклад Святого Водохрещення

Свято це називається також Богоявленням, тому що в цій події була виявлена миру вся Свята Трійця: Бог Син хрестився в Йордані, Бог Батько говорив з небес, а святий Дух зійшов на Христа у вигляді голубки.

Традиції й обряди православної Церкви у Водохрещення

18 Січня називають водохресним Святвечором, це день перед святом Водохрещення. У цей день покладений пост, яким закінчують Святки. Особливо рекомендують поститися тим, хто на Святки займався гаданням!

У Святвечір і на свято Водохрещення, у храмах проводять велике освячення води. У зв’язку з урочистістю події, вода, освячена в цей час називається водохресною. Вона має особливі благодатні властивості освячувати предмети й лікувати духовні й тілесні недуги

У віруючих є звичай, набравши в день Водохрещення освяченої води, окропляти нею свої будинки, себе самих, дітей і тварин. Водохресну воду благоговійно зберігають протягом усього року й ставляться до неї як до великої святині. Якщо ж хтось занедужає або кого наврочать, то першою справою, зробивши на собі й на хворому хрест, окропляють його водохресною водою

Відроджується й звичай освячення природних джерел. Люди приходять до прорубаного в льоді Йордані й з вірою поринають у неї. Але треба пам’ятати, що купання в ополонці не є обов’язковим правилом: треба виходити й зі стану свого здоров’я, зі своїх щиросердечних і тілесних можливостей, не брати на себе подвиг вище своїх сил.

У черзі за водою варто поводитися так само благоговійно, як і приймаючи її. Неможливо між суперечками й поштовхами перейнятися суттю великого свята, і сприйняти властивості водохресної води Будьте впевнені, що води, безумовно, вистачить всім!