Цікаві історії про відомих письменників

Якось Д. Свіфт прогулювався по вузькій вуличці. Раптом перед ним зупинився грізного вигляду молодий чоловік і заявив:

- Я ніколи не поступаюсь дорогою дурням.

- А я поступаюся, - відповів письменник і зробив крок убік.

- Як Ви ставитеся до Бога? - запитали одного разу у Вольтера.

- Ми вітаємося, але не розмовляємо, - відповів той.

Розмовляючи з Г. Гейне, якась шанувальниця вигукнула:

- Я віддам вам мої думки, душу і серце!

- Охоче ​​приймаю, - з посмішкою відповів поет. - Від маленьких подарунків соромно відмовлятися.

Марнославний аристократ якось запитав у О. Дюма:

- А ким був ваш батько?

На це письменник відповів:

- Батько мій був креолом, дід - негром, а прадід - мавпою. Як бачите, мій рід бере початок там, де ваш зупинив розвиток.

Відомий норвезький драматург Г. Ібсен був свого часу аптекарем. Якось до нього прийшов селянин з двома рецептами: один був виписаний лікарем дружині, а другий - ветеринаром для корови селянина. Ібсен дав йому ліки і сказав:

- Ось це - для вашої дружини, а це для корови. Будьте уважні і не переплутайте - інакше ваша корова може здохнути.

Приїхавши до одного з лондонських готелів, М. Твен побачив у книзі реєстрації гостей такий запис: “Лорд N з камердинером”. Знаменитий письменник у цій книзі зробив і свій запис: “Марк Твен з валізою”.

Якось на набережній І.А. Крилова наздогнали три студенти.

Один з них, натякаючи на повноту байкаря, голосно сказав:

- Поглянь, хмара насувається.

- І жаби заквакали, - в тон йому відповів Крилов.

Г. Х. Андерсен приділяв дуже мало уваги своїй зовнішності. Він постійно гуляв вулицями Копенгагена в старому капелюсі і поношеному плащі. Одного разу на вулиці його зупинив один красунчик і запитав: “Скажіть, ця жалюгідна штука у вас на голові називається капелюхом?” На що була негайна відповідь: “А ця жалюгідна штука під вашим модним капелюхом називається головою?”.

Одного разу дуже повний чоловік сказав худому Б. Шоу: “Ви виглядаєте так, що можна подумати, ніби ваша сім’я голодує”. Шоу відповів: “А якщо подивитися на вас, можна подумати, що ви є причиною цього лиха”.

Якось, виступаючи в політехнічному інституті на диспуті про пролетарський інтернаціоналізм, В. Маяковський сказав: “Серед росіян я відчуваю себе росіянином, серед грузинів - грузином ...” - “А серед дурнів”? - раптом хтось вигукнув із залу. - “А серед дурнів я вперше”, - миттєво відповів Маяковський.

Одного разу до А. Франса прийшла найматися на роботу стенографістка. Головною своєю якістю вона вважала вміння стенографувати зі швидкістю 150 слів на хвилину. На що письменник знайшов відповідь: “Але де я для вас візьму стільки слів?”.

Якось раз М. Твену прийшов лист, в якому було лише одне слово: “Свиня”. Недовго думаючи, письменник у своїй газеті опублікував відповідь на це послання: “Листи без підпису мені доводиться отримувати досить часто. Але вчора мені перший раз прислали підпис без листа”.