“ОДЕК” двічі відігрувався і переміг

Гра відбувалася в сусідньому райцентрі смт. Чемерівці, адже на домашній арені “Епіцентру”, кажуть, у розпалі реконструкція. Хоча, сказати, що на резервному стадіоні все порядок – важко. Там також тривають ремонтні роботи, і якщо сама “чаша” (тобто поле та єдина трибуна) вже виглядають готовими, то підтрибунні приміщення абсолютно і повністю відсутні, тож команди були змушені йти у роздягальню у спорткомплекс, який розташований десь за пів кілометри від стадіону. Але, перед розповіддю про сам матч, хотілося б ще кілька слів сказати про спортивну споруду, на якій проходила гра.

Стадіон з назвою “Товтри” вже виглядає ну дуже солідно, а після завершення реконструкції, то взагалі має бути супер. Скажімо так, на Рівненщині подібних спортивних споруд – одиниці. Але, в бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю. Бо зроблено все гарно, але, як завжди “не для людей”, а в даному випадку, не для уболівальників. Єдина центральна трибуна, хоч і має всі зручності – це пластикові сидіння, накриття, але розташована так, що в вечірній час сонце, яке заходить, якраз засліплює та б’є прямо в очі глядачам, а ігри ж в основному і проходять в таку пору доби, а не вранці. Закрита ложа для віп-гостей (вона поки теж на стадії реконструкції), збудувані якісь такі арки, які до мінімуму закривають огляд присутнім, що для того, щоб побачити все поле, то потрібно ледь не висовуватись з майбутнього вікна цього приміщення. Про місце для відеозйомки навіть не хочеться згадувати, хоча, можливо, про операторів ще згадають, адже реконструкція триває, але як би там не було, мабуть всі знають, що таке знімати фото, чи відео навпроти сонця…

На стадіоні враження від Чемерівців не закінчилося. Смтешечка, в якій згідно даних вікіпедії проживає менше 5,5 тисяч людей окрім такого стадіону має спорткомплекс, дві загальноосвітні школи та ліцей, а також медичний коледж. В населеному пункті все дуже чисто та охайно, рівні дороги, тротуари, купа різноманітних зон відпочинку та усіляких оригінальних малих архітектурних форм та цікавих будівель, пам’ятників, фонтанів тощо.

А тепер повернемося, власне, до футболу, точніше “навколофутболу”. Спершу – це діалог когось з представників, чи то клубу “Епіцентр”, чи то місцевих представників футбольного господарства, балачка була десь такою:

– Які прогнози?

– А які тут прогнози, зараз рознесуть ці Дунаївці, тут навіть нема чого прогнозувати, досить глянути на розминку двох команд.

Друге, що привернуло увагу – це повна відсутність будь-якої реклами, чи афіш про гру. Тож, людей на трибунах було дуже і дуже мало. Як виявилось згодом, “місцеві” не люблять команду з Дунаївців, у них це, типу, як якийсь принциповий суперник, ну, типу, от як “Динамо” і “Шахтар”, чи “Реал” і “Барселона”, але, звісно, у місцевих масштабах. Після цього стало зрозумілим, чому багато місцевих уболівальників під час матчу, чомусь підтримували більше “ОДЕК”, аніж господарів.

І от в тридцятиградусну спеку матч таки розпочався. Господарі поля з перших хвилин почали застосовувати пресинг майже по всьому полю. Оржівці, з одного боку, ніби і не злякалися, але, щось йшло не так. Такої кількості браку в передачах та помилок і невезіння в простих ситуаціях давненько не було. Але, все-таки, в атаці краще виглядали саме оржівці. В дебюті матчу, рахунок мав відкривати Михайло Трофімчук, але м’яч “злетів” з ноги. Були ще моменти, але несподівано гол влетів у ворота “ОДЕКа”. На 21 хвилині після кутового, м’яч відскочив метрів на 30 до центру поля, і першим на підбиранні був гравець “Епіцентру” Савчук. Він довго не роздумуючи пробив в бік воріт, і в футболіста вийшов просто неймовірно-шалений удар. Досвідчений Богдан Когут хоч і кинувся до м’яча, але той влетів точно у дев’ятку. Дуже несподівано 1:0. Не пройшло і трьох хвилин, як оржівці “розібрали” захисників на фланзі, подача на дальню стійку, і Микола Коляда там виявився найспритнішим, ударом головою переправивши м’яч у ворота – 1:1. У першому таймі голів більше не було. Варто сказати, що до перерви на полі нічого не змінилося, господарі грали як могли, а от в оржівців гра “не йшла”. Тож, вся надія була на другий тайм, що в перерві футболісти переналаштуються, і нарешті покажуть той футбол, в який вони вміють грати.

Перша ж атака господарів в другому таймі змусила схопитися за голову всіх тих, хто підтримував “ОДЕК” на стадіоні. Нападаючий господарів біг на м’яч зіткнувся з Юрієм Кадепським і впав. Арбітр матчу вказав на пенальті. Власне, після останніх матчів оржівців, здавалося, що суддівство вже остаточно сягнуло дна, але, тут несподівано постукали знизу. Власне, висновки робіть самі, цей епізод є в нашому відеоогляді. Тож, за допомоги арбітрів “Епіцентр” знову вийшов вперед 2:1. Але, “ОДЕК” не опустив голову, і в середині тайму Юрій Капустинський знову відновив рівновагу. Оржівці продовжували тиснути і на 83 хвилині добилися свого. Черговий стандарт, і на добиванні найспритнішим виявився Андрій Апанчук – 3:2. До кінця матчу “ОДЕК” вже не дав нагоди, ані супернику, ані суддям допомогти врятуватися “Епіцентру” від поразки. Тож, двічі вольова виїзна перемога “ОДЕКа”.

В турнірній таблиці “ОДЕК” упевнено лідирує, хоч за втраченими очками на рівні з оржівцями йде “Ковель-Волинь”, але їм ще треба виграти ці два пропущені матчі.

Згідно календаря, наступні два тури “ОДЕК” буде пропускати. Найближчий матч в Чемпіонаті України оржівці зіграють аж 22 вересня у восьмому турі на виїзді з “Агроном”.