Новорічний «подаруночок»…

Так, з першого січня суттєво піднялись комунальні тарифи. При чому практично усі. Особливо подорожчав газ та електроенергія. Щоб зрозуміти наскільки це серйозно, приведемо офіційні дані від Головного управління статистики у Рівненській області:

«Стан оплати населенням області житлово-комунальних послуг у листопаді 2020 року

На Рівненщині у листопаді 2020р. населенням області сплачено за житлово–комунальні послуги 256,3 млн.грн (58,3?% нарахованих за цей період сум).

На кінець листопада 2020р. заборгованість населення зі сплати за постачання теплової енергії та гарячої води становила 213,3 млн.грн, за постачання та розподіл природного газу – 153,8 млн.грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 117,2 млн.грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 89,9 млн.грн, за управління багатоквартирним будинком – 25,7 млн.грн, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 18 млн.грн».

А тепер проаналізуємо ці цифри. Навіть за «старими» тарифами населення Рівненської області нормально платити «комуналку» не мало можливості. Рівень розрахунків у 58,3?% є критично низьким. Загальний борг населення за комунальні послуги становить 617 мільйонів 900 тисяч гривень і це станом на 1 грудня 2020 року. Якщо ж порівняти цю астрономічну суму з загальними рахунками за комуналку, які отримали усі мешканці Рівненщини в кінці минулого року, то стане зрозуміло, що борги сильно перевищують місячну суму витрат на комунальні послуги. Ситуація з боргами за «комуналку» по всій Україні приблизно однакова. Наша область тут ніяк не вирізняється.

Причина виникнення таких величезних боргів теж зрозуміла. Комунальні послуги стають все більш дорогими. Логіка нашої влади проста – надання комунальних послуг такий самий вид бізнесу, як продаж ліків чи харчів. Бізнес повинен приносити прибутки. Але в українському варіанті є деякі нюанси. Наприклад – монополізм. Більшість комунальних послуг в нас надає сама держава, і вона ж встановлює тарифи на них. Для прикладу – спочатку в нас у березні 2020 року вводиться карантин, і більша частина економіки зупиняється на три місяці. Держава наша бідна, тому допомога постраждалим від карантину, скажемо дипломатично, і близько не відшкодовує людям збитки від сидіння по домівках. Звісно ж страждають сімейні бюджети, і падає рівень розрахунків за комунальні послуги.

Потім більша частина обмежень знімаються, але економіка вийти швидко на «докоронавірусний» рівень не може, тим більш, що і без пандемії наша економіка падала. Новий рік почався з локдауну і подорожчання комунальних тарифів. Зрозуміти логіку центральної влади важко. Якщо громадяни не мали можливості нормально платити за комунальні послуги в минулому році, де вони візьмуть гроші на оплату суттєво дорожчої «комуналки» у 2021 році?

Тобто, ми маємо класичний глухий кут. З одного боку МОЗ говорить про карантин, локдаун і інші заходи, які аж ніяк не роблять простих українців більш заможними. З іншого боку, та сама влада говорить тим самим простим українцям – платіть за комуналку більше. Зрозуміло, що навіть і без першосічневого «подаруночка» стан розрахунків за комунальні послуги тільки б погіршувався в 2021 році. Це логічно, серйозні економісти давно прорахували наскільки боляче вдарить пандемія по економіці і гаманцям людей. Для того, щоб підтримати купівельну спроможність населення в розвинених країнах, гроші держава роздає людям, скасовують податки і навіть повертають сплачені гроші. Я вже не говорю про кредити для підприємств під ставку 0?% з терміном погашення в двадцять років. Це в світі нормальна практика. У нас же ми маємо прямо-таки унікальний випадок, коли мільйони людей опиняються перед дилемою – купити харчі, або заплатити за «комуналку».

Не треба бути Нострадамусом, аби спрогнозувати, що саме виберуть мільйони українських сімей…