Хто переживе локдаун?

Почнемо з того, що нинішня пандемія з її карантинами та локдаунами далеко не найбільше випробування в новітній історії. Згадаємо 1991 рік, який став для населення серйознішим економічним стресом. Зникнення всіх заощаджень у всього населення, яке воно десятиріччями зберігало на ощадних книжках, які гарантувала держава, було набагато більш болючим економічним ударом ніж нинішній карантин. Я вже не говорю про дві світові війни, які пережив наш народ. Вижили…

Однак, говорити про життя після карантину як про безкінечне свято, не доводиться, на жаль. Економічна ситуація в Україні погана, і вона продовжує погіршуватися. Цікаву соціологію днями оприлюднило видання ЛІГА.net. Воно в свою чергу посилається на Європейську Бізнес Асоціацію, яка провела опитування представників малого і мікробізнесу. Отже, 9?% підприємців після нинішнього локдауну не зможуть поновити роботу, 22?% – відправили своїх працівників у неоплачувану відпустку, а 10?% – частково скоротили штати. Це «середня температура по лікарні». В містах «мільйонниках» та в столиці економічна ситуація краща ніж в невеликих містах та обласних центрах, тому можна говорити, що з тих малих підприємств, які вижили після весняного карантину в Рівному, після локдауну не відновляться більше 10?%. Це серйозний удар для економіки міста. Вже сьогодні значна частина торгово-офісних приміщень, особливо в центрі міста, стоять порожніми, а їх власники шукають орендарів. Якщо ще рік тому бути власником приміщення в центрі Рівного було дуже вигідно, адже постійно відкривались нові кафешки, магазини, пункти обміну валют, перукарні, стоматологічні кабінети, то сьогодні ситуація прямо-таки катастрофічна.

Після завершення локдауну малий бізнес стикнеться з новою бідою. Це комунальні тарифи. Для більшості орендарів та й власників комерційної нерухомості нинішня доволі жорстка зима є додатковим тягарем. Оплата тепла та світла для бізнеса стає все більш складною проблемою. Особливо на тлі падіння доходів підприємців.

Що ж буде далі? Найближчі кілька місяців ситуація в сегменті малого бізнесу буде тільки погіршуватись, тому що через зростання безробіття купівельна спроможність населення продовжить падати, а держава навряд чи зможе більше двох-трьох місяців платити малому бізнесу навіть ті, доволі невеликі кошти, які почали виплачуватись, і то не всім, після початку карантину і які допомагають багатьом невеликим компаніям та підприємцям хоч якось існувати.

Тому вже сьогодні необхідно на рівні місцевої влади думати, як допомогти «втримати на плаву» підприємців, які працюють і працевлаштувати тих, хто залишився без заробітку.