Юна чемпіонка світу мріє про участь в Олімпійських іграх

- Катерино, з чого розпочалася твоя спортивна кар’єра?

- У спорті я з дев’яти років. Спочатку хотіла займатися тенісом, але сталося так, що потрапила на вільну боротьбу. Якщо чесно, то спочатку думала, що відвідую тренування з дзюдо. Вже згодом зрозуміла, що напрацьовувала стилі вільної боротьби. Мене це зацікавило, та й перший наставник, Володимир Григорович Кайда підбадьорював, казав, що маю здібності і радив продовжувати тренування. Спочатку було цікаво, навіть змагалася із хлопцями у підтягуванні. Потім, коли з’явилися певні досягнення, результати, кидати було вже шкода. Вільна боротьба допомогла ще й тим, що після того, як почала займатися цим видом спорту, конфліктувати зі мною боялися навіть хлопці. Тепер займаюся із задоволенням. Тренує мене Денис Володимирович Кайда.

- Пам’ятаєш, коли вперше вийшла на міжнародну арену?

- Спочатку були виступи на чемпіонатах України, де я поступово прогресувала. У 2003 році на дебютних для мене змаганнях Всеукраїнського рівня у класі молодший школяр посіла шосту позицію. У наступних сезонах покращувала результат - п’яте і четверте місця. Разом з успіхами на чемпіонатах України прийшли і міжнародні. У 2005 році виграла Українську першість серед кадетів, а потім здобула срібну медаль на чемпіонаті Європи в Албанії (збірна посіла перше командне місце). У 2006 році знову була першою на Україні, а на чемпіонаті Європи у Стамбулі - лише третя. І от, у 2007 році виграла кадетський чемпіонат Європи, що проходив у Варшаві, виборола третє місце на юніорській першості континенту у сербському Бєлграді, а тепер із бронзовою медаллю повернулася з дебютного для мене чемпіонату світу з вільної боротьби, що проходив у Пекіні.

- Розкажи про чемпіонат світу. З ким довелося боротися?

- У Пекіні провела чотири сутички. Перемогла спортсменок із Канади і Швеції (якій я програла у Бєлграді). Лише у півфіналі поступилася американці, яка у підсумку посіла друге місце. Бронзова медаль була справою честі. Суперницею була росіянка, діюча чемпіонка світу і Європи. Дуже щаслива, що змогла її перемогти, адже це був найважчий мій двобій на турнірі.

- Які залишилися враження від поїздки до Пекіну?

- Лише позитивні. Пекін - величезне і дуже гарне місто. Зараз китайську столицю готують до Олімпіади, тож реконструюються всі спортивні арени. Нам влаштували екскурсію на Великий китайський мур. Фантастичні враження залишилися і від самих змагань. Раніше чемпіонат світу з вільної боротьби я могла бачити лише по телебаченню. Тепер я сама брала участь у таких престижних змаганнях, більше того, я стала призеркою.

- Ти вперше виступала на світовому форумі. Вважаєш свій виступ вдалим?

- Цього року я вперше після класу кадетів змагалася в юніорському класі. Змагання у Пекіні здалися мені найважчими за усю спортивну кар’єру, а двобій за бронзу із росіянкою запам’ятається надовго. Третім місцем я не розчарована. Буду намагатися покращити результат у майбутньому.

- Займаєшся вільною боротьбою вже восьмий рік. Чи важко тренуватися?

- Мабуть, не так важко змагатися і тренуватися, як ганяти вагу. Коли важиш більше норми, потрібно худнути, аби увійти до певної вагової категорії. Що ж до тренувань, то до навантажень вже звикла. Перед змаганнями спочатку відпрацьовуємо техніку рухів, стратегію, потім більше уваги приділяємо фізичній формі.