Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №384 від 19.02.2009p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Отакої

Де собака зарита?

Де собака зарита?

Останній притулок для тварин

Прогулюючись увечері поблизу невеличких зелених насаджень, стала свідком не досить приємної події. Серед засохлої трави в калюжі підтанувшого снігу лежав мертвий, швидше за все, збитий автомобілем, кіт. Явище саме по собі досить моторошне. А тепер уявіть собі, що нутрощі цього кота преспокійно поїдав якийсь собака. Ну, як? А поруч же діти...

Коли у людини помирає близька людина або друг чи просто знайомий - це трагедія. Людина йде до ритуальних служб, замовляє труну, приходить батюшка, щоб відспівати покійного. А як бути з братами нашими меншими? Адже вони теж рано чи пізно помирають?

Насамперед потрібен притулок!

- Це справді гостра проблема нині, - зауважує координатор Рівненської громадської організації “Федерація аматорів собаківництва” Людмила ЛУЦЮК. - Я сама неодноразово ставала свідком того, як тварини викопували інших тварин і поїдали. І неодноразово мені скаржилися люди, які ставали свідками аналогічних сцен. А ще - трупи тварин на дорогах Рівного: коли їх ніхто не прибирає з доріг і по них їздять машини до повного розтрощення декілька днів...

З цих та ряду інших, не менш важливих причин, членами нашої організації було висунуто пропозицію щодо створення Муніципального притулку для безпритульних тварин (на 150-250 місць). Ми б там тварин не тільки змогли б тимчасово утримувати та лікувати, але й проводили б кремацію мертвих, у тому числі й домашніх, тварин.

Чому, на мою думку, є досить важливим саме останній момент. Ось приклад. Що роблять господарі домашніх улюбленців, коли їхній Бобик чи Мурка помирає? Правильно, вони везуть у найближчий лісок за містом - коли є така можливість, а якщо ні - то під каштаном біля будинку - і успішно закопують. Добре, якщо тварина була здорова. А якщо - ні? Тим ліском пробіжить інша собака, розкопає хворого Бобика і з’їсть, а потім, пробачте, накладе під людським порогом, а хтось вступить і понесе це все додому. А потім запитуємо себе - і звідки ж хвороби на нашу голову?..

Худобомогильники - є! Крематорій

для тварин - є!

За повідомленням спеціалістів Рівненської обласної державної лікарні ветмедицини, у разі виникнення захворювань та загибелі тварин, трупи, в залежності від характеру хвороби, підлягають утилізації, спаленню, закопуванню на худобомогильниках, або обеззараженню в біотермічних ямах. Трупи тварин, які загинули від таких хвороб як сибірка, сказ, трихінельоз, емкар, сап і ряду інших підлягають обов’язковому спалюванню.

На сьогодні утилізація загинувших тварин та боєнських відходів проводиться на Костопільському ветеринарно-санітарному заводі. Отримане в результаті м’ясо-кісткове борошно можна використовувати як біологічну добавку у корм для тварин.

Крім цього, в області є 360 худобомогильників, які паспортизовані ветеринарною службою, при кількох з них існують ями Беккера (біотермічна яма для знищення трупів тварин). Території худобомогильників обгороджують, не дозволяють там випасатися домашній худобі, косити траву та здійснювати господарську діяльність.

Відповідальність за облаштування і санітарний стан худобомогильників, біотермічних ям та інших місць захоронення трупів тварин покладається на керівників підприємств, господарств і органи місцевої влади, на території яких знаходяться дані об’єкти.

Державні інспектори ветеринарної медицини зобов’язані контролювати облаштування та санітарний стан худобомогильників, біотермічних ям та інших місць захоронення трупів тварин. У минулому році за порушення ветеринарно-санітарного стану на таких об’єктах області до адміністративної відповідальності притягнуто 10 голів сільських рад.

Тим часом у Москві

Одне з московських кладовищ для захоронення тварин нагадує швидше парк: зелені галявинки, квіти, стежинки. Могильним холодом не віє - з пам’ятних табличок дивляться симпатичні мордочки собак та котів. Кладовище тварин відкрилося не так давно, проте клієнтів уже досить багато. Є тут і Алея героїв, і Сад пам’яті з невеликим озерцем зітхань. Романтично, чи не так?

Бразильських собак відспівують монахи

Бразильські любителі тварин можуть бути спокійними за душі своїх улюбленців - тепер будь-який мешканець міста Сан-Бернарду-ду-Кампу може замовити відхідну молитву для улюбленої кішки, коня чи павука і поховати тварину під спів монахів ордена святого Франціска (котрий був покровителем тварин - прим. авт.). Після цього власник спалить останки тварини в крематорії та - або поховає урну з прахом на спеціальному кладовищі, або забере з собою додому.

Зверніть увагу! Якщо хтось раптом захоче поховати улюблену тварину “по-християнськи”, то він повинен знати, що це - гріх. Ось що з цього приводу говорить отець Олег Панчиняк, прес-секретаря Львівської архієпархії:

- У жодному випадку не можна ставити на могили тварин хрести, бо це насміх над християнством. Ми прикрашаємо могили, віддаючи шану людині, яка має безсмертну душу й перейшла в інший світ. Тварини не мають безсмертної душі.

19.02.2009Підготувала Олена СОНЯХ



Рівне-Ракурс №10 від 19.02.2009p. 
На головну сторінку