Острог - найсвятіше місце Монте Негро

По-перше, зустрічався наш земляк із медичними світилами Югославії, Росії, Німеччини, Італії, Франції, України, які сповідують нетрадиційні методи лікування. По-друге, запропонована Миколою Васильовичем технологія лікування визнана однією з найкращих. Нарешті, він не без задоволення дізнався, що найсвятішим місцем в Монте Негро (так нині звуть Чорногорію) вважається монастир Острог. А назва святої обителі, як і виникнення, тісно пов’язані з Рівненщиною.

Перенесімось подумки у неспокійне середньовіччя. Могутній княжий рід Острозьких тривалий час ревно захищав православ’я на наших теренах. Але настала пора, коли один за одним (в силу різних обставин) представники багатого феодального гнізда почали зраджувати батьківську віру, сповідувати католицизм. Зокрема, окатоличилась і дружина Василя Острозького, резиденція котрого була у Дубні. Благочестивий прихильник і захисник віри православної не міг із цим змиритися - залишив Волинь і подався у мандри. Діставшись Адріатики, заснував тут монастир. Святу обитель висікли у горах на висоті 900 метрів. На добру згадку про рідне місто нарік її “Острогом”. Тамтешні християни-слов’яни так шанували богобоязного добродійного православного князя-сподвижника, що після смерті його зарахували до святих. До речі, в храмі й зараз зберігаються мощі преподобного Василія.

За допомогою старшого наукового працівника Дубенського історико-культурного заповідника Тамари ДМИТРЕНКО уточнили, що, найімовірніше, в цьому випадку можемо говорити про Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького (1526-1608), володимирського старосту, маршалка Волинської землі (1550-1608), Київського воєводу (1559-1608) та його дружину Софію Тарновську.

Залишив цей князь по собі добрий слід: збудував у нашому краї понад 100 церков і монастирів. А тепер знаємо, що споруджував храми й за межами України.

Із гірським монастирем пов’язано чимало легенд та переказів. Так, під час Другої світової війни сюди влучив снаряд, але не розірвався - ще й досі стирчить зі стіни. Якось, розповідають старожили, дитина зірвалася із 80-метрової кручі, та не розбилася, а залишилася неушкодженою. Дістатися до “Острога” можна крутою серпантиновою дорогою, що петляє вузькою змійкою понад прірвами чотири кілометри: першу половину її долають автобусом, а другу, зазвичай, пішки. За всі роки тут ні разу не сталося аварії. Цілком можливо, що Всевишній не полишає монастир своєю увагою.

Чорногорці хоча б один раз на рік намагаються відвідати храм. Іноземці також прагнуть побувати на горі, вклонитися святим мощам князя Острозького. Якось читав, що всю чотирикілометрову серпантинову дорогу пройшла пішки народний депутат Ольга Герасимюк.