За долю господарства, за завтрашній день

Однак, цього разу пощастило: традиційний вранішній прийом працівників приватного підприємства “Розвазьке” Острозького району дещо затягнувся і його голова Петро Ягодка зустрів нас люб’язно:

- Кажете, у природи немає поганої погоди? Якби ж то! Вже змолотили 1250 тонн збіжжя. Десь до півтори тисячі плануємо мати з 500-гектарного зернового клину. От лише дощі кляті не дають достойно завершити хлібозбір. Та нічого, не сьогодні – завтра святкуватимемо обжинки.

Залізні аргументи

І голова почав згадувати, як нелегко було підготуватися до хлібозбору. Довелося “на стороні” шукати як збиральні агрегати, так і механізаторів. Не тому, що свої не йдуть. Оплата в господарстві – найвища в районі: 18 кілограмів збіжжя за тонну намолоту. Плюс харчування, премії. Просто ветерани пішли на пенсію. А молодь? Їй немає де вчитися.

Але поле не питає ні про твій душевний стан, ні фізичні можливості. Тим паче, поле господарства “Розвазьке”, яке спеціалізується на вирощуванні зернових, має статус репродуктора виробництва насіння. Переживає голова за якість зерна: від цього залежить величина грошової винагороди. Власне, із зерна у голови починаються всі головні болі.

А почалося все сім років тому, в розпал зими, коли Петро Ягодка прийняв господарство від свого попередника не лише із 300-тисячним боргом, а й незораними і незасіяними полями, кукурудзою, просом, гречкою на пні. Голова одразу взявся за справу, хоча нічого голослівного не обіцяв людям (які майже одноголосно обрали його головою), крім суворої дисципліни і великої праці.

Громада – великий чоловік

Заручившись підтримкою громади, Петро Ягодка зробив так, що в господарстві через два роки забули про борги, незорані поля. Аж не віриться, що тоді в коморі було лише 30 тонн зерна і засіяно 50 гектарів озимини. Натомість око почали милувати дорідні врожаї. Тепер доярки отримують щомісяця по 800 гривень, механізатори трішки менше. З’явилася можливість потрохи оновлювати зношений машинно-тракторний парк.

А думки сягають далі. Головне – не потрапити під прес, що не перестає накопичуватися на село з боку держави, різноманітних посередників або ж тих, кого слід вважати партнерами. Петро Іванович скрушно зітхає і починає загинати на руці пальці:

- Уряд пропонує нам продавати зерно по 600-690 гривень за тонну, а хлібоприймальні підприємства диктують свої правила гри. Привозь їм зерно своїм транспортом, якість його вони визначають на свій розсуд. От вам і плата. Маємо 50 тонн торішньої насіннєвої пшениці чотирьох сортів, а купців – катма. Це ж треба, щоб вода у магазині була вдвічі дорожча від молока! Про ціни на солярку, запчастини краще не згадувати...

Головне – люди розуміють голову. Щодня зі своїми проблемами приходять на прийом півтора десятка селян. Недарма приходять, - їм уже повернуто грішми майнових паїв на 150 тисяч гривень.

- Будь-яка галузь повинна базуватися на розрахунок, - пояснює співбесідник. – Щоби вона розвивалася інтенсивно, треба докласти власного розуму, знань, використовувати новітні досягнення науки. З попередніх часів у багатьох укоренилася звичка пишатися машинами, які вміють думати, і побоюватися людей, які прагнуть проявити ту ж здатність. У нас ця хвороба відсутня, а найбільшою повагою користуються спеціалісти, які вміють добиватися цілі. У господарстві вже стало правилом: щоранку кожен трудівник знайомиться з результатом своєї роботи за попередній день, скільки спечено і продано хліба, скільки витрачено пального на гектар обмолоту і т.д.

В останні роки в господарстві немає спаду виробництва. І все це – заслуга людей, які вміють працювати творчо. Недарма “Розвазьке” за стабільністю виробництва по праву вважається одним із кращих господарств області.

Думаєте, це заспокоює Петра Ягодку? Чи немає жодних проблем? Болить душа у голови за ті криві дзеркала сільського виробництва, що дісталися селянам з попередніх часів. Зрештою, хвилюється за завтрашній день господарства, особливо за людей, з якими так зріднився. Але не звик Петро Іванович ремствувати на долю. Як любить висловлюватися, “є голова на плечах – вирішуй. Не можеш – поступися іншому”.