Очікувати на поступки Росії марно

Прем’єр-міністр неодноразово заявляла про наміри України суттєво скоротити імпорт природного газу у 2010 році порівняно із зобов’язаннями, передбаченими контрактами, підписаними у січні 2009 року. Згідно з трактуванням голови уряду, контракт дозволяє за три місяці до завершення контрактного року подавати пропозиції про заплановані обсяги закупівлі газу, і подача такої пропозиції не повинна класифікуватися як спроба змінити контракт.

На це голова правління ВАТ “Газпром” Олексій Міллер заявив, що компанія не буде знижувати обсяги поставок газу в Україну наступного року. “Україна нехай виконує контрактні зобов’язання. Ось що написано в контракті - так і буде”, - сказав він. “Ми вважаємо, що Україна може і повинна платити за газ у повному обсязі - у неї є гроші. Щомісяця Україна розповідає нам, які складнощі виникають, але щоразу платить”, - додав Міллер. Він підкреслив, що НАК “Нафтогаз України” - державна компанія. “В України значні золотовалютні резерви, країна отримала кредити МВФ, які були надані з урахуванням необхідності оплати постачань російського газу”, - зауважив голова “Газпрому”.

Слова Міллера демонструють, що усі запевнення лідера БЮТ про наявність порозуміння з Росією у газових питаннях є лише пропагандою, і українці вчергове дезінформуються. Виконання вимог Газпрому для України може вилитися у додатковий девальваційний тиск на гривню, оскільки потрібно більше валюти для розрахунків з Росією. Альтернативні варіанти вирішення проблеми принесуть нашій країні або майнові, або політичні втрати.

Але Тимошенко продовжує заперечувати помилки: “Згідно з контрактами, в України є право замовляти той обсяг газу, який їй необхідний. Крім того, в угоді між “Нафтогазом України” і “Газпромом” передбачене право відхилення на 20 відсотків або в бік збільшення споживання, або в бік його зменшення. Тому я хочу, щоб ви абсолютно не реагували на жодні агресивні заяви”, - сказала вона. “Ми замовимо на наступний рік рівно стільки природного газу, щоб повністю задовольнити Україну, але й не замовимо зайвого, і це буде значно менше, ніж в минулі роки, тому що ми скорочуємо споживання газу і переходимо на електроенергію, вугілля, відновлювальні джерела енергії”, - підсумувала прем’єр-міністр.

За даними “Нафтогазу”, українська сторона пропонує у 2010 році знизити обсяг закупок з 52 млрд куб.м до 33,75 млрд куб.м, що дозволить їй імпортувати 27 млрд куб.м без пред’явлення російською стороною штрафних санкцій за недобір газу.

Справа в тому, що підписані у період до 2019 року газові контракти містять умову “бери та плати”. Згідно з цим “Нафтогаз” повинен придбати мінімум 80 відсотків законтрактованого на рік природного газу, що, з урахуванням закладених в контракт цифр, означає закупівлю в цьому році мінімум 32 млрд куб.м, а, починаючи з наступного - мінімум 41,6 млрд куб.м. За перші три квартали цього року “Нафтогаз” практично щомісяця порушував угоду на постачання, споживаючи йо-го в менших, ніж обумовлено, обсягах.

Поточні пропозиції Тимошенко зі скорочення закупівлі газу у 2010 році призводять до прямих втрат для “Газпрому”, як мінімум на рівні 3,8 млрд доларів. Цілком природно, що очікувати на такі поступки з його сторони марно, оскільки Росія має труднощі через економічну кризу.

На думку президента України, лише за результатами першого півріччя це дає право “Газпрому” пред’являти “Нафтогазу” штрафні санкції на суму 5,25 млрд доларів, але поки росіяни не висували претензій. Прем’єр Путін заявив про відмову висунення таких штрафних санкцій цього року, але жодних відповідних угод не було підписано.

У 2010 році припиняється дія 20-відсоткової цінової знижки на газ, що дозволяє Україні платити по 208 доларів за тис. куб.м. У цих умовах “Газпром” бачить наступне: умови, сформовані Україною, формують для нього у 2010 році валютний потік в обсязі 7,02 млрд доларів, а реалізація положень контракту - як мінімум, 10,816 млрд доларів. 3,8 млрд доларів різниці - значна мотивація для боротьби.

У поточних умовах газовий контракт з Росією призводить до банкрутства “Нафтогаз”, який залишається реципієнтом величезних бюджетних дотацій: кошти платників податків ідуть не на розвиток країни, а на штопання дірок українського газового монополіста, тому укладений газовий контракт має бути змінений відразу після виборів, оскільки він підриває економічні сили України і ставить під сумнів повноцінність суверенітету нашої країни.