Прокурор області займається загартуванням

А от про те, що прокурор у вільний час займається йогою та купається в озері Басів Кут на світанку і влітку, і взимку, напевно, мало хто знає. Адже, зазвичай, пересічні громадяни ставляться до посадовців такого рівня лише як до чиновників і забувають, що це теж звичайні люди зі своїми вподобаннями, захопленнями, проблемами…

- О, то ви цікавитеся східною культурою та філософією?! - запитую пана Ореховського, помітивши на його робочому столі китайський знак “Інь-Ян”. - А ще я чула, що ви йогою займаєтеся?..

Прокурор, напевно, не очікував такого запитання, втім, узявши до рук пантакль, почав розмову:

- Так. Кажуть, і чужого навчайся, і свого не цурайся. Східну філософію я почав вивчати ще в молоді роки. А коли був студентом, інтенсивно займався йогою. І зараз займаюся, тільки трохи рідше, бо часу не вистачає. А Інь-Ян, як відомо, є символом двох крайнощів: добро – зло, чорне - біле, життя - смерть. Ця дуальність пронизує всі сфери нашого життя. Інь-Ян - свого роду символ справедливості: важливо утримувати рівновагу в будь-якій ситуації і не впадати в крайнощі За цим принципом намагаюся жити.

- Цікаво... Гадала, що прокурори далекі від духовності, адже кримінальний кодекс вам, напевно, доводиться перечитувати частіше, аніж Конфуція?..

- Звичайно, але за духовний світ, своє внутрішнє “Я”, вважаю, не слід забувати, де б ти не працював. Зізнаюся, я щоранку виділяю хвилин десять на дихальні вправи за технікою йоги, потім, якщо є можливість, кілька хвилин купаюся в озері Басів Кут, - навіть узимку, - щоб набратися енергії на цілий день. І, повірте, це неабияк заряджає. А робота, зокрема, в стінах прокуратури, самі розумієте яка - хорошого мало, суцільний негатив - розслідуємо вбивства, інші тяжкі злочини. Проза життя змушує людину поєднувати духовне й матеріальне.

А от увечері, після роботи, я стаю під холодний душ - після водної процедури ніби народжуєшся вдруге. Недарма кажуть, що вода змиває з людини весь негатив, який накопичується у неї за день.

- Хто ви за знаком зодіаку?

- Риби.

- А чим займаються ваші діти? Чи підуть вони стежками батька?

- У мене є два сина. Обоє - студенти Львівської академії друкарства. Старший навчається на факультеті “Редагування”. Він - майбутній журналіст, але хоче здобути ще і юридичну освіту. А молодший син навчається на факультеті “Видавнича справа”. Втім, ким би вони не стали в майбутньому, головне, щоб у будь-якій ситуації лишалися людьми.

- Яка прочитана книга найбільше припала вам до душі?

- Напевно, трилогія Малика про козаків. Назви книги не пам’ятаю, але сюжет твору пробуджує гордість за свою національну приналежність.

До речі, я дуже прихильно ставлюся до того, що голова облдержадміністрації Василь Червоній підтримує та пропагує відродження й розвиток культури українського народу, шанує історію та пам’ять наших славних земляків. Для жителів області це хороший приклад для наслідування.

- А про що ви найбільше мрієте?

- На даний момент хочу, щоб у нашій області все було спокійно. Щоб мені, як прокурору, вдавалося вирішувати всі питання та проблеми, з якими до нас звертаються громадяни. А найбільше, як свідчить статистика, до нас звертаються за допомогою у вирішенні питань, які стосуються невиплати заробітної плати, надання соціальних пільг, незакритих кримінальних справ. До речі, є справи, які тягнуться з часів Радянського Союзу, - а через давність ми не можемо розслідувати їх до кінця. І все ж, у нас, порівнюючи з тим же Києвом чи Львовом, досить високі показники з розкриття злочинів. І це тішить.

- Нагадайте, коли у вас відкриті двері для громадян, бо, як мені відомо із компетентних джерел, надходили скарги, що ви, буває, не всіх приймаєте...

- Щовівторка, з 11.00 до 13.00 години в мене відбувається прийом громадян. Але, фактично, у вівторок я приймаю людей упродовж цілого дня, враховуючи те, що люди, буває, добираються із Зарічненського чи Рокитнівськоо районів, сподіваючись на допомогу. А щодо скарг, то вони завжди були і будуть, скільки б і як би ефективно я не працював. Прокуратура робить усе можливе, щоб допомогти людям, але вона, як і всі органи координування, не всесильна. Та я, запевняю, вислуховую всіх, хто до мене звертається. Вирішення проблеми окремої людини для мене є не лише професійним обов’язком, а ще й моральним задоволенням.

- Напевно, на роботі ви проводите більше часу, ніж удома?

- Таке життя. Кожен виконує свою місію на землі. Як говориться в китайському афоризмі, “ким би ти не був, добросовісно виконуй свою земну роль, і тоді ти будеш щасливим”.

- Дякую за розмову. Нехай вам щастить як у роботі, так і в особистому житті!