Загартування - це зв’язок дитини з природою

На переконання головного лікаря Рівненського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Лариси КОНОНЧУК, дошкільний вік - найбільш відповідальний період розвитку людського організму, бо саме у ці роки закладаються основи міцного здоров’я, гармонійного фізичного та розумового розвитку. Рухова діяльність є одним з головних шляхів пізнання дитиною навколишнього світу. Від того, наскільки повноцінно здійснюється фізичне виховання дошкільника, значною мірою залежить його фізичний та нервово-психічний стан у наступні роки. Батьки та вихователі повинні вдумливо ставитися до організації життя дитини, бо правильний режим дня має величезне оздоровче значення, виробляє якості характеру, привчає до організованості й дисциплінованості.

А займатися з дитиною фізичним вправами і навантаженням слід з урахуванням її індивідуальних та вікових особливостей, настрою та самопочуття. Зовнішній вигляд, поведінка, апетит, сон - ось візуальні контрольовані показники, які сигналізують про те, правильно чи ні обрано фізичне навантаження. Проте, забуваючи про необхідність тривалого і постійного тренування свого організму, про фізіологічні закономірності загартування і адаптації, батьки разом з дітьми стають під холодний душ або обтираються снігом, а потім хворіють ангіною або тяжкою нежиттю. А тому розчаровуються в загартуванні чи припиняють вірити у власні сили. Наголосимо на основному принципі загартування, який базується на тренуванні та зводиться до застосування подразників з поступово зростаючою інтенсивністю.

Починаючи загартування, потрібно усвідомити, що це тренування організму й тому необхідно дотримуватися певних правил. Перш за все, загартування проводять систематично, щодня, не пропускаючи процедур. Змінюють температуру і час кожного заняття поступово. Під час загартування необхідне спостереження батьків, вихователів, і контроль лікаря за здоров’ям та самопочуттям дитини.

Для загартування використовують дію води, повітря і сонця. Найкращий ефект - поєднання факторів природи з фізичним вправами. Загартування повітрям необхідно починати з вироблення звички до свіжого повітря. У якому б приміщенні не знаходилася дитина, воно повинно систематично провітрюватись, а в теплу пору вікна кімнати, класу, залу мають бути широко відчинені. Загартовуюча дія повітря виявляється під час спеціальних повітряних ванн, прогулянок, ігор, фізкультурних тренувань, роботи у полі, саду. У такому випадку слід одягатись легко, а залежно від погоди і пори року, частково й знімати одяг. Гарний ефект досягається від роздягання тіла до пояса у ранкові хвилини, поки проводиться прибирання ліжка, ранковий туалет, зарядка, вмивання. І ще одне. Літом у сільській місцевості чимало часу діти повинні ходити босоніж. Це не лише загартовує шкіру ніг, але й тренує м’язи стоп, запобігаючи розвитку плоскостопості.

- Правда ж, не є великою проблемою запровадити у всіх садочках весняно-літню терапію ходіння босоніж? Для цього на території дитячого закладу потрібно виділити кількаметровий трав’яний газон. Найкраще зі споришу звичайного. До слова, доглядати за ним (поливати, виривати бур’яни та ін.) залюбки будуть самі вихованці під наглядом педагога.

- Звісно, що так. Це і гарна профілактика плоскостопості, і тренування емоційної сфери. Кількахвилинне стояння на землі босоніж та ще й змалечку - найкраще тренування відчуття своїх біоритмів. Більш загартовані діти можуть бігати споришевим моріжком після дощу. Природний масаж підошов ніг - гарантований. Як і любов до матінки-природи.

Спеціальні повітряні ванни починають приймати при температурі 200С, поступово зменшуючи до 15-160С, а при набутій стійкості до холоду - до 100С. Час процедури збільшується з 10 хв. до півтори-двох годин. Під час повітряної ванни проводяться рухливі ігри, виконуються фізичні вправи. Повітряну ванну потрібно припинити з появою лихоманки, “гусячої” шкіри. Надзвичайно корисний сон на свіжому повітрі.

Більш стійким загартовуючим засобом є холодна вода, яка викликає реакцію регуляції. Найніжніша водяна загартовуюча процедура - обтирання. З неї починають загартовування, якщо дитячий організм ослаблений захворюванням. При цьому температура води має бути 24-260С, постійно знижуючи через кожних 2-3 дні на 100С до 16-100С. Після обтирання спеціальною рукавичкою із махрової тканини або мочалкою тіло розтирають до легенького почервоніння махровим рушничком. Для здорових діток загартування обтиранням можна починати з 22-240С і доводити температуру води з тією ж постійністю до 150С. Після систематичного обтирання водою такої температури протягом 1,5-2 місяців можна знову починати знижувати температуру води і довести її до 4-50С.

Загальне обливання водою використовують при відсутності душової установки. Температуру знижують у тій самій послідовності, що і при обтиранні. Загартовуюча дія душу пов’язана не тільки з низькою температурою води, але і з механічною дією струменя падаючої води. Слід пам’ятати про те, що вода має в 30 разів більшу теплопровідність, ніж повіт-

ря, тому тіло легко охолоджується. Душ потрібно приймати швидко, у холодну пору року слід оберігати голову від потрапляння води. Відразу ж після душу потрібно розтерти все тіло махровим рушником. Зазвичай душ або загальне обтирання використовують для загартування після 1,5-2 місяців обтирання. Температура води спочатку 22-240С, потім її знижують залежно від загартованості та самопочуття дитини через кожних 2-3 дні на 200С. У більш ослаблених і більш чутливих до температури, через кожних 3-4 дні, поки не знизиться до температури холодної водопровідної води (8-120С ).

Найбільш сильний загартовуючий ефект можна отримати при купанні, адже при цьому одночасно діє повітря, світло, вода і рух. Перші купання починать у сонячні безвітряні дні при температурі повітря не нижче 23-240С, а води - 20-220С. Загартовані ж дітлахи можуть починати купатись у відкритих водоймах і при більш низькій температурі води - 18-200С, повітря - близько 200С. Якщо купання проводиться після сонячних ванн або рухливої гри, то не можна моментально входити у воду, треба 10-15 хв. відпочити у тіні.

Для зміцнення здоров’я сонячне проміння використовували здавна. До прикладу, задля хутчішого гоїння ран і переломів приймав сонячні ванни Гіппократ. Ефект сонячного опромінення пов’язаний з трьома видами променів сонячного спектра - видимими (світовими), інфрачервоними і ультрафіолетовими. Особливо сильна дія ультрафіолетового проміння, під впливом якого поліпшується кровотворення, стимулюється обмін речовин та процеси утворення імунних тіл, руйнуються бактерії. Під дією теплового ефекту інфрачервоного проміння також проходять зміни обміну речовин і кровообігу.

Сонячні ванни приймаються у ранковий час у захищеному від сильного вітру місці. Температура повітря для перших сонячних ванн повинна бути не нижче 180С; продовження процедури (від 10 хв. у перші дні), поступово збільшується. Максимально наприкінці літа вона може досягати півтори години. У час сонячного опромінювання голова повинна бути закрита від прямої дії сонячних променів, очі захищені темними сонцезахисними окулярами. Дітям дошкільного віку сонячні ванни рекомендується приймати тільки під час спокійної рухливої гри. Після сонячної і світло-повітряної ванни гарно діють водні загартовуючі процедури. Спеціальне загартовування, максимальне перенесення діяльності малюків у природу є не тільки цінними гігієнічними засобами фізичного виховання, але й першими зв’язками дитини з життєдайною силою природи, яка допомагає їй усвідомлювати себе як частинку природи та Всесвіту.

І насамкінець. Розпочинаючи загартовування, дорослим (вихователям, батькам), які контролюють процес загартування, рекомендується дотримуватись таких принципів: поступовість, індивідуальність, системність, безперервність та різноманітність засобів загартовування.