Депутатів не залишать наодинці

З першого погляду на нововведення можна сказати єдине - автори та ревні прихильники цього “спектаклю” бажають наблизити нашу державу до авторитаризму. У що це може вилитися і для чого весь цей фарс, читайте далі...

Тепер виборчий процес триватиме замість 90 днів - 50. За таких умов перевагу отримують кандидати і політичні сили, які користуються адміністративним і великим фінансовим ресурсом. До цього ще й додали непоганий пріоритет: у Законі відсутній граничний розмір передвиборчого фонду. А це поставить у досить нерівне становище кандидатів: ті, у котрих в кишенях завалялися грошенята матимуть соліднішу агітацію, на відміну від бідніших борців за тепле привладне крісло.

У Законі визначено, що вибори стосуються усіх без винятку сільських, селищних, міських голів та сільських, селищних, міських, районних в місті та обласних рад, крім виборів Київського міського голови, Київської міської ради та Тернопільської обласної ради. Тож і на нашого міського голову чекають передвиборчі перегони. Цей Закон для Рівного став неначе громом серед ясного неба, адже усім відомий Конституційний Суд України виніс рішення про те, що обрані на позачергових виборах депутати місцевих рад та міські голови керуватимуть повний термін. А це означало, що Володимир Хомко був би повноправним господарем у Рівному упродовж чотирьох років. Проте доведеться ще раз повправлятися у майстерності: “Виберіть саме мене”.

Найодіознішим у новому Законі є той факт, що відтепер без підтримки партії жоден кандидат не зможе претендувати на посаду міського голови, а частина - балотуватися до міської, районної чи обласної ради. Однак це не стосується самовисуванців у мажоритарних округах. Адже половину ради пропонують обирати за партійними списками - пропорційно, а решту - в одномандатних округах - мажоритарно.

Самовисуванці матимуть право балотуватися лише до сільських і селищних рад. Отак сказали, як відрізали. Комусь таки “круто” перебили “малину”. Складається враження, що правляча коаліція панічно боїться будь-яких конкурентів на майбутніх виборах і намагається усунути їх ще до початку виборчої кампанії.

Мабуть нинішня монархічна влада у такий негуманний спосіб хоче укорінити всю свою політику на місцях, а відтак на п’ять найближчих років можна буде забути про оновлення реальної української політики і появу в ній нових лідерів. Примарні і жевріючі надії про “месію”, який врятує нашу неньку Україну від навали українофобів, знищили до тла.

Право висувати своїх кандидатів отримають лише ті осередки партій, які зареєстровані не менш аніж за рік до дня виборів. Із виборчого процесу в багатьох місцях вибиваються політичні сили нових лідерів, які на думку нинішньої вже вкорінілої влади, можуть нести для неї загрозу. Йдеться насамперед про молодого митця ораторного слівця Арсенія Яценюка, В’ячеслава Кириленка та Анатолія Гриценка. Не вписується у лави доблесних лицарів та борців за все чесне й праведне Сергій Тігіпко та інші.

Заборонивши брати участь у виборах новим політичним силам, ті, що тиснули на “зелену кнопку” позбавляють людей можливості відновити владу і змушують робити скупий вибір лише серед всім набридлих нафталінових партій. Влада узурпувала право мільйонів українців вирішувати, за кого їм можна голосувати, а за кого - ні. Право вибору в цьому випадку їм ніхто не давав.

Знову ж таки, за новоприйнятим законом, вибудовують надто жорстку вер-тикаль виборчих комісій. Починаючи з ЦВК, кожна вища комісія сама формуватиме виборчкоми нижчого рівня. Місцеві ради на їх склад не впливатимуть, що теж дає певні переваги. Тепер є ймовірність, що голоси рахуватимуть, так би мовити, не зовсім чесно.

Зокрема, “регіонали” радять скасувати обов’язкове входження обраного депутата до фракції партії, за списками якої він обирався. Тепер, без жодних негативних наслідків для себе, будь-який депутат від опозиційної партії з чистою совістю зможе законно перебігти, наприклад, до фракції Партії регіонів, а там його чекатимуть з розпростертими обіймами.

Влада продовжує будувати, чи то пак нав’язувати в Україні авторитаризм - за зразком Росії, Білорусі. Нинішня влада взагалі не зважає на Конституцію та закон, для неї не існує і не існувало чесних і загальних правил гри. У діючої влади є правила гри - “наші”, а вже для інших вони застосовують грізний і нав’язливий термін: робіть все за законом. Проте не факт, що такі настанови довго терпітимуть і вітатимуть на “ура”. Перший організаційний спротив покаже владі, кого-таки потрібно і за якою системою обирати.