А НЕ ПІШОВ БИ ТИ... У ДЕПУТАТИ

У цьому автор пересвідчився, коли кілька днів тому до кабінету завітав знайомий ще з студентських часів приятель. Колись, у юнацькі роки ми товаришували, а потім наші шляхи розійшлися. Він після педінституту працював у школі і для підтримки бюджету торгував на базарі польським та румунським крамом. На початку 90-х, коли вчителям стало зовсім скрутно - кинув освіту і перейшов у “бізнес” (тобто, у лоток на речовому ринку). Йшли роки і з колишнього молодого викладача вимальовувався досить успішний підприємець. За першим кіоском пішов другий, потім відкрився магазин. Ми бачилися все рідше і при кожній зустрічі він завжди мав чим похвалитися.

Його візит до мене був несподіваний, а питання яке він задав взагалі здивувало: “Розкажи про наші політичні партії”. Після півгодинної лекції про політичну ситуацію на Рівненщині, та у Рівному зокрема, не втримався і запитав: “Навіщо воно тобі?”.

- Розумієш, у депутати хочу.

- До Верховної Ради плануєш?

- Смієшся? Не з моїми статками. До міської хочу. Я зі своїм ресурсом будь-якій партії підійду, тут вже одні пацани підходили - пропонували, але я вирішив порадитися з тобою. Шість днів на тиждень працюю по дванадцять годин, а потім звалююся спати. Повіриш, навіть новин не дивлюся і газет не читаю. Ти скажи чесно, яка партія найкозирніша для депутатства?

Відразу відповісти на таке серйозне питання було важко, та мене цікавило інше.

- На що тобі те депутатство?

Мій товариш навіть образився:

- Розумієш, гроші у мене є, бізнес працює, а громадського статусу немає. Хто я - підприємець. Ось коли тобі якась папірячка потрібна - ти йдеш до начальника, а я - до клерка, бо не маю статусу. Мене ДАІшніки п’ять разів на день зупиняють, бо машина дорога, а номера - не круті.

Тут я вже не стримався: “Може ти просто правила не порушуй, ось і не будуть зупиняти”.

- Тож у тім і справа. Треба мені ставати громадською фігурою. Тільки про партії щось я нічого не второпав. Розумієш у футболі все чітко - яка команда має які шанси на перемогу, а тут...

Мені стало навіть трохи шкода свого знайомого. Дійсно, що ж йому робити.

- Слухай, а навіщо тобі те депутатство. Дивись - сесії проходять у будні дні, тобто вже шкода бізнесу, далі запроторять до якоїсь комісії - знову засідання у робочий час. Може тобі взяти якусь футбольну команду, створити клуб, найняти тренерів і будеш президентом футбольного клубу. Це ж крутіше депутатства, та й футбольні матчі проходять у вихідні дні.

Знайомий замислився. Схоже ідея йому сподобалася. Подякував за пораду і побіг далі займатися торгівлею одягом, а я порадів хоча б тому, що до наших місцевих рад не мають права висувати кандидатів спортивні товариства...