Мандрівка у Біле Місто – Відень

Обабіч траси Budapest-Wien, куди сягне око, стоять гігантські вітряки, які видобувають електроенергію з вітру. Щоправда, на австрійській території їх наставлено все ж більше, аніж на мадярській. Утім, де починається власне Австрія, так і не зрозуміло, бо ж кордонів нема. Хіба що з вказівників та дорожніх розміток німецькою мовою розумієш, що ти вже на австрійських землях.

...Історія Відня налічує понад три тисячі років, за династії Габсбургів місто стало столицею і ця його імперська елегантність - їхня спадщина. Архітектура Відня охоплює всі значні стилі від готики та доби Відродження до постмодернізму. Одна з найстаріших церков, готичний Штефансдом (Stephansdom) - символ Австрії та Відня. За 3,5 євро можна вийти мало не на верхівку шпилястої вежі. Для цього мусиш здолати 343 вузькі й стрімкі сходини, спіралеподібно покручені. Оце, скажу, фізкультура! Зате згодом милуєшся краєвидами столиці через високі заґратовані вікна без шибок та в підзорну трубу. Різноманітні листівки та магніти, сувеніри тощо - усе на півтора євро дешевше аніж унизу на твердій землі.

У період правління Габсбургів були збудовані такі історичні палаци Хофбург, Шенбрунн, Бельведер, майже всі музеї міста та чудові будівлі на Рінгштрассе. Тому Відень - це велич та розкіш з нальотом старовини.

Мандрівка у Прекрасне Джерело - Шонбрунн

До літньої резиденції Габсбургів добиралися віденським метро. Узагалі, на столичних вулицях, у трамваях та метро значно менше народу, аніж на рівненських. Працюють, напевно, городяни чи у відпустках. Натомість музейними кварталами та палацами юрмляться туристи. Таку кількість китайців, поза Китаєм, довелося побачити вперше. На них чомусь, попри спеку, переважав чорний та ще й синтетичний одяг. Так само їх багато і старовинних угорських містечках, як-от Сентендре.

Шонбрунн (Schlob Schonbrune) був літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів (архітектор епохи бароко Бернхард Фішер фон Ерлах), у 1830 році тут народився майбутній імператор Франц Йосиф I. Палац з 1918 року - з часу проголошення Австрійської республіки - є однією з найвизначніших пам’яток Відня та Австрії і відкритий для туристів. Це ансамбль, що об’єднує архітектуру та природу, від краси якого перехоплює подих: парк наче продовження палацу.

Це був проект, що мав на меті перевершити Версаль. Архітектор хотів побудувати палац на пагорбі, підкресливши виняткове становище монарха. Утім, через тодішні фінансові труднощі повністю проект реалізувати не вдалося. Замість цього розбили парк, завершенням якого є палац. Як мовиться, кайзерові таки довелося стати скромнішим і наблизитися до народу. На пагорбі спорудили Ґлоріетт - тріумфальну арку на честь перемоги над прусським кайзером Фрідріхом II. Будівництво палацу розпочала 1696 року й завершили в 1713-му. Під час правління Марії Терезії, яка дуже любила Шонбрунн і жила в ньому з чоловіком імператором і 16-ма дітьми, будівлю перебудував архітектор Ніколаус Пакассі. Коли війська Наполена окупували Відень, у Шонбрунні знаходився штаб імператора. Про Версаль нагадує французький парк з фантазійно підстриженими деревами, прикрашений міфологічними скульптурами і з фонтаном Нептуна біля пагорба.

А ще в Шонбрунні є найбільший в Європі зоопарк. Подивитися на тварин, які живуть у гарних умовах, коштує 14 євро.

Дивний будинок: кожне вікно має право на своє особисте життя.

Будинок художника-архітектора Хундертвассера (HundertwasserHaus) робить Відень насправді цікавим містом. Перший будинок, повністю оформлений цим самобутнім архітектором, з’явився у 1986 році. Виявляється, міська влада замовила такий своєрідний будинок та інші елементи екстер’єру у кварталі. Відтоді будинок Хундертвассера став міською визначною пам’яткою. Людину тут зустрічають вода, дерева, фарби, життя як доказ інтеграції урбанізації та природи. Найперше дивують вікна.

Безладне розташування вікон на фасаді будинку відразу впадає в очі. Хундертвассер вважав головним у будинку вікно, а не стіни. Мовляв, якщо вікна правильні, то правильна вся будівля. А якщо в будинку всі вікна однакові, то це схоже на “концентраційний табір”. (Рівному ніколи не стати ані “маленьким Парижем”, ані “маленьким Віднем”: у нас переважає все квадратне і пластмасове). Архітектор використовував вісім типів вікон і вважав, що у нових містах, у школах, лікарнях, державних установах вирівнювання вікон неприпустимо.

Понад те, на всі плоскі частини будинку Хундервассера насипана земля, посаджені дерева і трава - рослини повертаються в місто, допомагаючи очищати повітря. І це - хоча б деяка компенсація за все те погане, що людина заподіяла природі. Художник вважав, що у природи немає прямих ліній і кутів, що пряма лінія “безбожна”, тому вся викладена плиткою підлога в будинку, кав’ярні, музеї нерівна, дещо нагадує лісові та гірські стежки. Хундертвассер побудував ідеальний дім - оазу для людей і природи в місті.