Сушіть, панове, сухарі, поки хліб не подорожчав

Експерти в один голос запевняють: свято дешевого хліба триватиме недовго. Уже наступного місяця наша нація відчує стрибок цін на основний продукт харчування - хліб. Все розпочнеться тоді, коли хлібопекарні цехи та заводи перейдуть на пшеницю нового і дорогого врожаю.

Такій невтішній перспективі ми “завдячуємо” негоді, яка забрала у Рівненщини майже третину врожаю. Окремі економісти не виключають, що до осені хліб може подорожчати на 10-70 відсотків. Можливо, уряд стримуватиме ціну на “соціальний” хліб. Але робити це буде вкрай важко.

До збільшення собівартості хліба можна віднести й подорожчання газу, яке потягне за собою й зростання тарифів на електроенергію, і збільшення видатків виробників хлібобулочної продукції. Але ще більший тиск на ціну хліба може справити стрімка дорожнеча зерна на світових ринках.

Оскільки експортом українського зерна займаються світові зернотрейдери, то уряду не вдасться зупинити ані вивіз, ані зростання внутрішніх цін. З одного боку, звісно, тішить те, що ціна на вітчизняний товар зростає, з іншого - розуміємо, що є виробники зерна і є переробна галузь - виробники хліба, які не зможуть утримати цінову політику. Та й для того, аби мати обігові кошти й бути конкурентноздатними, вирощений хліб необхідно реалізувати, і якомога дорожче. Відповідно, маємо змиритися із неминучим зростанням вартості хліба. А що ж тоді робити малозабезпеченим верствам населення? Мабуть, ними мають опікуватися Мінекономіки й Міністерство соціального захисту. Тоді виникає наступне питання: а чи опікуватися?

Ще одна “невеличка халепа” може трапитися із хлібом: МВФ вимагає позбавити бізнес пільгового режиму оподаткування. У Верховній Раді 29 липня вже зареєстрували законопроект, який передбачає виключення із Закону “Про державну підтримку сільського господарства” норми про звільнення виробників сільгосппродукції від сплати ПДВ. Щойно за нововведення проголосують - ціни не тільки на зерно, але і на всю продукцію аграрників полізуть вгору.

Про відсутність економічних підстав для підвищення цін на хліб в Україні, днями по всіх українських ЗМІ заявляв Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Його “влаштовує оптимальна ці-на” зерна, за якої розцінки на хліб збережуться на колишньому рівні, підкреслюючи, що “всі умови для цього є”. Азаров запевнив, що запасів зерна в Україні достатньо, а урожай - “непоганий”, і зі свого боку пообіцяв докласти усіх зусиль для збереження ціни на хліб на нинішньому рівні. А чи вистачить у прем‘єра сил втримати існуючі ціни на хліб?..

У свою чергу, виробники зерна нагадують, що у структурі собівартості хліба, зернова сировина складає лише половину. Подорожчання газу спричинить зростання тарифів на електроенергію і транспортні витрати. А це, у свою чергу, неминуче спричинить зростання ціни на хлібобулочні вироби.

Тим не менше, уряд може вплинути на ціну “соціального” хліба, вдавшись до системи адресних дотацій і стримуючи підвищення цін на борошно.

Рівненська обласна влада вже домовилася з основними хлібопекарнями регіону про те, що “соціальні” сорти хліба в краї не подорожчають. Щоб зафіксувати вартість товару на нинішньому рівні, місцевим виробникам частково здешевлюватимуть сировину, використовуючи запаси Аграрного фонду. Зокрема, домовлено, що область щомісяця отримуватиме 640 т пшеничного та 200 т житнього борошна, вартість якого буде на чверть нижчою від ринкової. За підрахунками експертів, дешевої сировини достатньо для випікання 50% “соціальних” сортів хліба.

Тим не менше, подорожчання зерна призведе до збільшення цін на усі види м’яса, адже свійських тварин і птицю годують зерном.

Через небачену досі спеку, матимемо проблеми і з цукром. Через засуху цукровий буряк не зміг набрати ваги. Цукру в овочах вдосталь, але коренеплоди - маленькі. Не вродили зернові, а це відіб’ється на вартості круп та пластівців. На тлі низьких доходів громадян вимальовується песимістична картина…

Наразі і врожай картоплі бажає кращого. Через значну кількість вологи, бараболя, яка ще залишається у ґрунті, починає гнити. На ринках Рівного за другий хліб правлять від трьох гривень, хоча минулого року ціни трималися біля двох гривнень за кілограм. До збільшення ціни на бульбу доведеться долучитися моркві та капусті. Щож, радіймо з того, що подорожчало не все одразу, і ми принаймні маємо трішки часу, щоб запастися продуктами і насушити сухарів. Ціни зростають щодня, шкода, що зарплати за ними не встигнуть ніколи.