Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова

І ось 10 років тому я потрапив до Рівного. Того дня з Києва зателефонувала схвильована дружина і розповіла, що після обстеження лікарі повідомили, що жити нашим дітям залишилося півроку.

Я не міг заснути цілу ніч, а під ранок, коли було ще темно, вдягнувся і вийшов на вулицю. Декілька годин ходив містом і звертався до Бога, щоб він допоміг нашій родині. Не знаю чому, але пішов до центрального ринку. Проходячи повз вулицю Сагайдачного, здалеку побачив чоловіка, який продавав мед. Підійшов і запитав, який сорт меду краще піднімає гемоглобін, на що той відповів, що є такі трави, які за місяць піднімають його на 50 і більше одиниць.

Чоловік, який назвався Василем, запитав чи не захворів бува хто у родині. Попросив назвати діагноз, після чого він скаже чи можливо вилікуватися. І я все розповів. Сказав, що молодшій доньці 9 років, гемоглобін 29 од., імунна система нульова. Старшій - 11 років, гемоглобін 35 од., імунна система нульова, абсцес. Сказав, що обидві мають алергію на медпрепарати, вже не хочуть їсти, лежать не піднімаючись. Чоловік запитав, чи п’ють вони воду, я ствердно відповів. Тоді він повідомив, що моїх доньок можна вилікувати за місяць. Я не повірив йому: столичні професори і доктори наук говорять, що дітям залишилося півроку, а якийсь Василь на базарі стверджує, що їх можна вилікувати! Купив меду і пішов, а вслід почув, що я поганий батько і не хочу, аби діти видужали. Повернувся. Не знаю, як йому вдалося мене вмовити, але трави я взяв і поїхав до Києва. С першого дня, як радив чоловік, давав трави дітям, і через декілька днів їх стан покращився, через два тижні старша донька одужала, аналізи були у нормі. Менша вилікувалася через місяць.

Цього чоловіка я не бачив багато років. А коли нещодавно повертаючись зі знайомим з Хмельницького, ми проїжджали повз Здолбунів, той розповів, що його син мав збільшену щитоподібну залозу і невеличкий дифузний вузол. Його вилікував Василь Мовчанюк, що мешкає на вул.Калнишевського,7 (тел. (03652) 2-17-15), до якого порадили звернутися знайомі. Коли ми проїжджали повз будинок того чоловіка, я побачив того самого Василя, який 10 років тому вилікував моїх дітей. Він також мене впізнав і запитав, як здоров’я дочок. Я розповів, що старша закінчила вуз, вийшла заміж і народила здорового онука, а менша навчається у медичному університеті.

Я все життя буду вдячний цьому чоловіку, що назвався Василем.