Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО: “Самоврядування повинно бути народним”

- Недосконалість роботи наших місцевих рад - це проблеми окремих “поганих” депутатів, міських голів або керівників адміністрацій, - зазначає Світлана Богатирчук-Кривко. - Ми маємо системні недоліки, від яких страждають майже усі громадяни. Основний - відірваність влади від народу. Влада і громадяни живуть у різних світах і надзвичайно кволо між собою контактують. Що я маю на увазі. Люди - це звичайні українці, пересічні громадяни, які, на жаль, не вважають владу своєю - рідною і домашньою. Тією, яка наче ненька оберігає та слідкує за тим, аби у нашій великій родині - державі, - панувала злагода, порядок і вона, Україна, процвітала.

Так, влада не може і не повинна бути тільки доброю і лагідною. Вона мусить стояти на захисті прав громадян і Закону, бути жорсткою до тих, хто їх порушує, дбати про належне виконання зобов’язань, які має кожен громадянин перед державою. Однак при цьому влада має бути народною, контролюватися народом і приймати рішення за народною ініціативою.

Спробуємо зрозуміти ці тези, особливо важливі для місцевої влади. Що таке сільська, районна, міська та обласна ради? Це громадські органи, до яких мешканці сіл, районів, міст та області делегують своїх представників. Хто ці люди? Вони є такими самими громадянами, як і ті, хто їх обрав. Отримавши статус депутата місцевої ради, людина не стає над народом. Ні, вона залишається такою ж, як і до депутатства. Ходить на роботу і вирішує в своєму маленькому місцевому парламенті проблеми громади, допомагає її мешканцям впоратися зі своїми негараздами. Людина не стає політиком чи державним діячем - вона залишається разом з виборцями. Це прості і, здається, банальні речі, але я змушена їх повторювати тисячу разів. Адже на власні очі бачу, як швидко деякі місцеві депутати забувають, що вони такі ж громадяни, як і ті, хто їх обирав, мають ті ж права. І депутатство в міській або обласній раді не є роботою суто політичною.

На жаль, серед депутатів нинішнього скликання місцевих рад дуже мало вчителів, лікарів, інженерів, тобто всіх тих, кого ми звикли називати інтелігенцією. Вони люди, як правило, небагаті, і не змогли потрапити до списків мегапартій. Дуже добре, що нова виборча система передбачає мажоритарні округи (хоча й наполовину). Засуджувала і засуджуватиму вибори за партійними списками в місцеві ради. Виборці мають голосувати за конкретну людину, а не за харизму партійного лідера, що проживає в Києві. А за цією “харизмою” тягнеться список людей, про яких в місті навіть і не чули.

Міська організація Народної партії йде на нинішні вибори під гаслом “Народна ініціатива. Народна партія. Народна влада”. Саме контроль простих громадян над радами, звітність депутатів перед конкретними виборцями, їх розуміння того, що депутатський мандат не є дозволом приймати будь-які рішення - запорука докорінної зміни на краще у нашій країні.

Країною керує не тільки Президент, Прем’єр-міністр та Верховна Рада. Не менше значення мають місцеві ради та органи самоврядування. Вони реально керують життям своїх територій. Наприклад, не всі розуміють словосполучення “майно громади”. Це не тільки форма власності - це розуміння того, що я, як член громади, відповідаю за це майно. Його треба правильно використовувати та берегти. За це відповідають не тільки керівник міста чи села та місцеві депутати - відповідає весь народ. На жаль, не лише депутати та керівники суб’єктів місцевого самоврядування забувають, що вони є представниками народу, але й виборці недостатньо контролюють своїх представників. Саме тому гасло “Народна ініціатива. Народна партія. Народна влада” є актуальним не лише для нашого міста.