Українців роздягають

Новина про те, що норми заборони ввезення імпортного секонд-хенду внесені до нового Податкового кодексу, ввела в шоковий стан багатьох українців. Уряд планує заборонити імпорт “гуманітарки” вже з нового року. На введенні цього закону наполягає голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Як зазначає посадовець, законопроект уже схвалили Держмитниця і Мінпромполітики, до того ж документ скерований в секретаріат Кабміну.

Перед тим, як говорити про заборону ввезення секонд-хенду, владоможцям не завадило б запитати у свого зубожілого народу, що вони про це думають. І взагалі, якщо вони так хочуть допомогти українському виробникові, нехай поцікавляться: скільки заробляють робітниці, які шиють одяг на експорт? За одну пошиту футболку жінка отримує менше 20 копійок. Одяг нашого українського виробника значно дорожчий від турецького чи китайського. Більшість українців його не купує і не тому, що не якісний чи не модний, а тому, що люди не мають за що.

Купівельна спроможність населення України за останній рік впала майже на 20 відсотків, а продукти харчування зростають мало не щодня. От тому секонд-хенд - це своєрідний рятівний круг, який дозволяє одягнути сім’ю багатьом незаможним громадянам.

Бродський заявляє: “Щорічно до України ввозять 2 кілограми секонд-хенду на людину. Якщо б ця продукція вироблялася в Україні, то ми отримали б ринок в 22 мільярди гривень на рік і мільйон робочих місць. І це без урахування того, що секонд-хенд часто становить загрозу для здоров’я громадян”. Проте не ми б отримали ці гроші, а вони, і порозпихали б їх по своїх кишенях. Також пан Михайло наголошує, якщо європейські країни бажають допомогли українським злидням, нехай роблять це грошима, а не одягом. Схоже й тут лапу хочуть накласти. Про те, що вживаний одяг становить загрозу, люди це чудово знають, проте ризикують, адже в них немає іншого вибору, а на базарах якість одягу нікудишня, та й ціни кусаються.

Всі, мабуть, розуміють, та й самі постачальники секонд-хенду це знають, що винахідливі підприємці під приводом вживаних речей незаконно ввозять новий одяг, оминаючи сплату податку. У рівненських стоках трапляється чимало нового вбрання, яке, так би мовити, вийшло з моди за кордоном, а у нас його можна придбати за більш-менш доступними цінами. От із таким стихійним явищем нехай борються митники та податківці. Якщо позакривати всі магазини продажу секонд-хенду у Рівному, більша частина міста залишиться без роботи. Бо на вживаному одязі у нас побудований багаторічний бізнес.

Та якщо високошановний уряд хоче допомогти вітчизняному виробникові, примусивши свій народ вдягати, що їм самим вигідно, то нехай покаже приклад. Най всі депутати познімають із себе одяг світових брендів, натомість одягнуть сорочку та штани із ринку Дикого. От тоді-то вже напевне зросли б замовлення у вітчизняного виробника.

Мабуть, у жодній країні у скрутний час економічної чи політичної кризи жоден чиновник не наважився б одягнути костюм за десятки тисяч доларів та роз’їжджати на машинах хай-класу типу “Range Rover” чи “Lexus”. У той же час не втомлюючись говорити, як він щиро любить свій народ.

Навіть не маючи офіційної статистики можна стверджувати, що чимало рівнян купують одяг у секонд-хенді. І це часто не найбідніші прошарки населення. Люди хочуть мати якісний товар за помірними цінами. Якщо дійсно з першого січня 2011 року заборона на ввезення секонд-хенду почне діяти, вибір товарів для бажаючих користуватися вживаним одягом значно зменшиться. Можливо ввівши цю заборону, депутати хочуть ощасливити свій народ збільшенням пенсій, стипендій та зарплат, адже при таких умовах навіщо той вживаний одяг, будемо їздити до Мілану за модними колготками... Проте це казки, тож тепер знову доведеться витягати зі старого комоду татову сорочку та передавати її своїм дітям та онукам із покоління в покоління.

У більш як 20 містах України 22 вересня прой-шли масові мітинги на захист секонд-хенду, імпорт якого хочуть заборонити. Таким публічним виступом Асоціація дилерів одягу секонд-хенд, яка є організатором акції хоче вкотре показати урядовцям, що кроки які вони запроваджують - абсурдні.

За даними асоціації, в Україні зареєстровано більше 22 тисяч підприємців, які продають цей вид продукції. Середня кількість відвідувачів магазинів секонд-хенд щодня складає близько 100 чоловік. Мова вже навіть не йде про кількість працівників цих магазинів, які мають роботу, та внески до бюджетів міст, за які останні живуть.

У Рівному на акцію протесту щодо закриття секонд-хендів прийшло чимало людей. Інші, які з певних причин, на майдан Незалежності не встигли, постійно телефонували до магазинів із підтримкою.

- Телефон не замовкає, - розповідає директор торговельної мережі “Планета Секонд-хенд” пані Марина. - Просять нас триматися і відстоювати свою позицію, пропонують допомогу. Але найбільше мене вразило те, що на інформаційних стендах та стовпах, де були розклеєні наші оголошення, люди ручкою пишуть свої думки щодо заборони імпорту товарів, шанувальниками яких вони є в силу різних обставин.

Посадовці мотивують своє рішення бажанням підтримати вітчизняного виробника, але де він? Чи є в нього умови для розвитку?! Наголошують, що імпортери замість секонд-хенду постачають контрабанду, але це проблеми митниці, для того вона і функціонує.

Ми за чистий і чесний бізнес, за надання робочих місць і за те, щоб люди мали можливість одягатися. Ми є, і нас підтримує багато небайдужих. Та головне те, що українців залишають без права вибору.