№468 від 30.09.2010p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Історія
Історія ВАТ “Рівнеазот” сягає у далекий 1968 рік, коли 14 листопада були отримані перші тонни рівненських мінеральних добрив. Вже 19 березня наступного року на Рівненському заводі азотних добрив отримали перший аміак, а 31 березня державна комісія підписала акт прийому в експлуатацію виробництва аміаку та аміачної води. І коли закінчилася перша черга будівництва рівненського Азоту, виникла потреба у надійному протипожежному захисті підприємства.
Процес формування частини був надзвичайно складним, адже у короткі терміни необхідно було підібрати досвідчених працівників, навчити їх специфіці служби на хімкомбінаті та освоїти пожежну техніку. Навчалися самі, підлеглих, вдосконалювали матеріально-технічну базу.
Комплектування частини особовим складом закінчилося 1 жовтня 1975 року, що стало днем створення воєнізованої пожежної охорони Азоту, коли на перше чергування заступив черговий караул. Особовий склад та пожежна техніка розміщувались у двох пожежних депо. На озброєнні частини було 3 пожежних автоцистерни.
У 1979 році із закінченням другої черги будівництва Азоту та його розширенні з’явилися нові виробництва: аміаку, складних добрив та фторсолей, виробництво азотної кислоти, аміачної селітри, сірчаної кислоти. Відповідно виникла потреба у додаткових силах. Так ст-ворилася 2-га воєнізована пожежна частина з 35 чоловік. Начальником ВПЧ-2 був призначений Василь Ткаченко, його заступником - Юрій Токарєв.
- Специфіка підприємства вимагала від керівників підрозділів загону не тільки професійної майстерності, а й глибоких знань з технології виробництва, складних хімічних процесів, порядку дій у випадку викиду сильнодіючих отруйних речовин, - пригадує ветеран пожежної охорони Юрій ТОКАРЕВ.
Тому підрозділи пожежної охорони знаходилися у постійній готовності до виїзду і неодноразово підтверджували свою фахову майстерність. Так, у вересні 1979 року Петро Кобринчук та Іван Козачок успішно ліквідували пожежу в новобудові цеху “Аміак-2”. Ще одне випробування випало на долю 3-го караулу під керівництвом в.о. начальника караулу Володимира Пемка, адже 17 квітня 80-го року о 15.55 у складі зберігання рідкого аміаку виникла аварія, у результаті якої було загазовано 50% території складу.
Кращі традиції другої воєнізованої частини продовжив Микола Костюк, який у травні 1981 року очолив цей підрозділ.
Підприємство нарощувало потужності, запрацювало виробництво адипінової кислоти та об’єкти інфраструктури, разом з цим було передбачено створення ще однієї пожежної частини.
І 25 лютого 1983 року з’явилася 7-ма воєнізована пожежна частина, начальником якої призначили Єв-генія Бондаря.
З початком виробництва адипінової кислоти у 1983 році на підприємстві створили перший загін воєнізованої пожежної охорони ЗВПО-1. До об’єднаного загону увійшли усі три воєнізовані пожежні частини, які були перейменовані на ВПЧ-4 та ВПЧ-5. Начальником загону призначили Ткаченка Василя. Йшов час, змінювалися керівники, на заміну досвідченим ветеранам приходили молоді бійці пожежної охорони.
Сьогодні колектив ЗДПО-1 очолює Санковський Віктор. На озброєнні загону знаходиться 14 одиниць техніки та 89 чоловік особового складу. Лише з початку 2010 року підрозділи загону здійснили 1625 виїздів, із них 655 для надання допомоги працівникам комбінату.
30.09.2010 |
Рівне-Ракурс №10 від 30.09.2010p. На головну сторінку |