Арсеній Яценюк: і нашим, і вашим

Упродовж осені українська опозиція щонайменше двічі змогла продемонструвати здатність діяти спільно. Наприкінці вересня представники дев’яти опозиційних партій виступили із “зверненням до міжнародних організацій щодо підготовки владою масштабної фальсифікації та спотворення результатів виборів до місцевих рад, призначених на 31 жовтня”.

Після оголошення рішення Конституційного суду, який одноосібно вирішив, що Україна відтепер має жити за Конституцією 1996 року, 10 опозиційних партій ухвалили спільну заяву. У ній вони не визнають рішення Конституційного суду про повернення Януковичу повноважень Кучми та вимагають у березні 2011 року провести дострокові вибори президента, парламенту та негайно переобрати склад Конституційного суду.

Заяви підписали насамперед найпотужніша та найбільша опозиційна сила - БЮТ - Батьківщина Юлії Тимошенко, її близькі союзники: партія “Реформи і порядок”, Народний Рух, Народна Самооборона та Партія захисників Вітчизни, ще низка невеликих партій, ніяк з “Батьківщиною” не пов’язаних.

Проте жодну з цих заяв не підтримав... “Фронт змін” і Арсеній Яценюк. Що дивно, з огляду на начебто войовничу риторику, яку обрав для себе головний “фронтовик”. Ледь не кожен свій публічний виступ він супроводжує погрозами владі. При цьому звертає на себе увагу те, як привітно ставляться до Яценюка соратники Президента Януковича. Під час одного з нещодавніх теле-ефірів “регіонал” Михайло Чечетов ледь не прямим текстом “сватав” Арсенія Петровича “у лідери опозиції”. З чого б це?

Віктору Януковичу необхідно не тільки підпорядкувати собі судову систему, уряд, парламент, що, власне, вже відбулося, але й потрібно, щоб навіть опозиція слухалася його голосу. Дистанціювання Яценюка від решти опозиціонерів та намагання влади за будь-яку ціну підкреслити його значення, лише підтверджують чутки про те, що його призначили на роль “дозволеної” опозиції. Приблизно такої, якою є Компартія у Росії, яка не становить для влади жодної небезпеки.

Політичний аналітик Ігор Жданов, коментуючи поведінку Яценюка, заявив що, очевидно, він не бачить для себе майбутнього у спільній роботі в демократичній опозиції “Хоч я вважаю, що настав час виступати єдиним фронтом, щоб домогтися результату”, - наголосив експерт.

Політолог Тарас Березовець у своєму коментарі відзначив, що Яценюк, хоч і каже що рішення Конституційного суду неправове, на відміну від інших опозиціонерів фактично з ним погодився. “Яценюк наразі вимагає дострокових парламентських виборів, але не говорить про президентські, розуміючи, що на них у нього немає шансів. Ще одна можлива причина його обережної позиції полягає у тому, що зараз в Яценюка доволі складна ситуація з фінансуванням, і він не хоче наражати на ризик своїх спонсорів”, - додав аналітик.

Під час виборчої кампанії преса неодноразово писала про те, що Яценюка негласно підтримував Дмитро Фірташ, одіозний газовий олігарх, тоді і нині наближений до Януковича.