Податковий кодекс - калькулятор чиновника

“Держава повинна захистити підприємців, які чесно працюють”

- 4 листопада Верховна Рада України мала розглянути проект Податкового кодексу у другому читанні, але через понад 4000 поправок до нього голосування перенесене на 16 листопада. Представники малого та середнього бізнесу кажуть, що запропонована авторами “податкової біблії” спрощена система оподаткування призведе до знищення середнього класу. Наскільки реальні їхні побоювання?

- Скажу дуже непопулярну річ. Є два шляхи наповнення бюджету. Перший - збільшити податковий прес на такі підприємства, як, наприклад, “Акватон”, який щороку сплачує 20 мільйонів гривень податків (до речі, за 9 місяців 2010 року сплачено 22,3 мільйона гривень). Мало це чи багато? Мені здається, що дуже багато. Якщо ще збільшити на нас податкове навантаження, то я не знаю, чи варто буде взагалі працювати. Другий шлях - розширити базу оподаткування за рахунок підприємців, зокрема, платників єдиного податку. Тут, напевне, треба навести порядок: адже всі знають, що в Україні інститут підприємництва використовується і для ухилення від сплати податків. Подивіться, скільки у Рівному підприємців-будівельників, які побудували розкішні палаци. Вони є засновниками будівельних підприємств, а працюють як підприємці, тож податків їхні будівельні компанії не платять зовсім. З іншого боку, держава повинна захистити простих підприємців, які чесно працюють. У європейських країнах люди, що мають прибуток від підприємницької діяльності менше 11 тисяч євро, отримують різницю у вигляді державної дотації.

Що стосується знищення середнього класу, то він постійно відчуває цю загрозу протягом усіх років української незалежності. 10 квітня 2011 року виповниться 20 років, як я започаткував свій бізнес. Тому можу відповідально стверджувати, що всі ці роки кожен день для мене - останній. Хіба може бути багатою країна, в якій бізнес можна вести тільки всупереч волі влади, яка завжди прагне його пресувати? Для цього вона активно використовує податкову службу і санітарний нагляд, екологічну ін-спекцію та прокуратуру.

“Якщо підприємство справно платить податки, його треба поважати”

- Вам не здається, що податківці буквально запрограмовані на пошук у суб’єкта господарювання будь-якого порушення будь-яким шляхом?

- Абсолютно так. Наприклад, у 2008 році ДПІ в м. Рівне проводила на нашому підприємстві планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства. Керівник групи перевіряючих (дружина мого колишнього колеги) каже: "Мені треба знайти у вас несплачених податків зі штрафами на 200 тисяч гривень. Якщо не знайду, керівництво вважатиме, що я погано працюю". Оскільки під час перевірки суттєвих порушень виявлено не було, то замість того, щоб скласти акт про результати проведеної перевірки, посадові особи ДПІ в м. Рівне намагались незаконно продовжити строки її проведення з метою в будь-який спосіб нарахувати заплановану суму податків та штрафів. Це змусило нас звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Судове рішення було винесене на користь "Акватону".

ДПІ в м. Рівне вирішила покарати за це непокірний "Акватон". Наступного разу податківці нарахували підприємству 149 мільйонів гривень нібито несплачених податків та штрафів. Врешті-решт, обласна ДПА скасувала цю фантастичну суму, але не повністю: мовляв, ми не можемо на 100 відсотків визнати неправомірність своїх дій, а тому сплатіть усього 150 тисяч гривень - на цю суму обов’язково щось накопаємо. Та ми визнали помилкою персоналу і заплатили тільки 12 тисяч гривень, що далеко не 150 тисяч, я вже не кажу про 149 мільйонів. Різницю ж - 138 тисяч гривень - оскаржили у суді. 3 листопада 2010 року відбулося засідання Рівненського окружного адміністративного суду, за результатами якого позов ВП "Акватон" до ДПІ в м. Рівне задоволено повністю.

У минулому, коли працював у Службі безпеки, я цікавився подіями 37-го року. Тож чітко пам’ятаю, як перший сек-ретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор отримав наказ засудити до вищої міри покарання 20 тисяч “ворогів народу”. Якщо оперативний працівник не знаходив їх, він сам ставав жертвою репресивної машини. Так і в нас - довели податківцям план по виявленню порушників податкового законодавства. А це - пряме порушення Конституції України, у 19-ій статті якої зафіксовано: “Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством”. Однак податківців примушують порушувати закон для досягнення планових показників.

“Рішення приймається на користь платника податків”

- Якось при недавній зустрічі Ви сказали, що визнаєте тільки три податки - на додану вартість, на прибуток і на землю, а решта, мовляв, від лукавого. Чи дійсно можна обмежитися цими трьома податками?

- Стовідсотково, так і треба зробити. Для чого вводити новий Податковий кодекс, якщо маємо нормальне законодавство. Якби воно виконувалося, перш за все, владою, можна було б жити, і навіть дуже добре. Так, у Законі України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є стаття 4.4.1. “Конфлікт інтересів”, яку у нас суди чомусь не помічають. А в ній написано: “У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків”.

Таким чином, практично всі спірні питання вирішуються чи повинні вирішуватися просто, швидко та на користь бізнесу.

“Ми маємо адаптувати податкову систему до європейської”

- Що, на Вашу думку, найбільше заважає встановленню партнерських відносин між бізнесом і податковою?

- Те, що податкова на всіх платників податків дивиться, як на злодіїв. Саме так охарактеризував її ставлення до підприємців один із радників Бюро Делегата німецької економіки в Україні, яке очолює пані Карін Рау. Педантичні німці ніяк не можуть зрозуміти правової логіки українських податківців: “Докажіть, що ви не злодії, то, можливо, ми підемо вам назустріч”. Нещодавно я прочитав в Інтернеті корисну для наших чиновників думку: в Україні ніколи не поліпшиться інвестиційний клімат, поки не буде верховенства закону, торжества справедливості та чесного правосуддя. Вважаю, що саме недієвість законів, відсутність справедливості та заангажоване правосуддя перешкоджають Україні порівнятися з Китаєм за темпами економічного розвитку.

На моє глибоке переконання, в нашій державі дуже просто навести лад, тільки це нікому не вигідно. Щоправда, є моменти, які вселяють надію: нещодавно мій брат втішився поверненням невеличкого ПДВ. Отож, можливо, в Україні

що-сь дійсно зміниться на краще. Я не прихильник скасування ПДВ, бо ми маємо адаптувати вітчизняну податкову систему до європейської. У країнах Європи ПДВ - це прогресивний податок, який стимулює експорт. Але коли експортерів карають неповерненням ПДВ, як це робиться в Україні, то стає зрозумілим, що ефективна економіка у нас нікому не потрібна. У наших підприємств високий експортний потенціал, але при мінімальній рентабельності в умовах кризи практика неповернення ПДВ позбавляє їх сенсу займатися експортом. А без цього наша держава ніколи не стане економічно розвинутою країною.

Маємо одного партнера в Угорщині, який продає у рік 700 тонн емальованого мідного обмотувального дроту, що в кілька разів менше нашого виробництва. Ви будете здивовані: у нього працює півтора чоловіка - директор і на пів-ставки вантажник. Скажіть, як можна мені конкурувати з угорським виробником? Чому наша влада не думає про те, щоб зменшити витрати на утримання бізнесу? Чому я маю тримати від трьох до п’яти бухгалтерів, які ледь встигають готувати податкові звіти? І це при тому, що “1С-Підприємство” та “1С-Бухгалтерія” в електронному вигляді.

Просто дивно інколи дивитися на бухгалтерський та податковий облік - вони ніколи не збігалися. За нашими підрахунками, згідно з бухгалтерським обліком, “Акватон” повинен удвічі менше платити податок на прибуток. На-справді ми платимо не 25 відсотків - цей податок значно більший, адже певні витрати не можна відносити на виробничі. Або, приміром, залишки на складах - вони теж оподатковуються. Уявіть таку ситуацію: підприємець, узявши кредит, придбав у звітний період сировину і зберігає її на складі. Я ще не виробив продукцію, а вже маю сплатити 25 відсотків податку з тих запасів, що у мене є. Тобто, в таких умовах неможлива будь-яка господарська діяльність.

Усім відомо, що багатими стають тільки ті країни, де легко розпочати бізнес, де кожен має рівні права з іншими. У нас, на жаль, не так, але все це можна якось пережити, змінивши тільки ставлення фіскальних структур до підприємців. А то приходять нормальні люди - інспектори, ревізори. Дивлюся на них і пригадую енкавеесників, які організовували в Україні Голодомор, розстрілювали за колоски. Звичайно, сьогодні у податкового терору не та форма і не ті масштаби, але суть та сама. Коли вже його буде припинено? Таке враження, що я до цього не доживу.

Анекдот від Іллі Корунова

Мент зупиняє крутий мерс і питає що у багажнику.

- Там калькулятор, - кажуть податкові інспектори.

- Калькулятор?! Можна я подивлюся?

- Так, будь ласка.

Мент відкриває багажник і бачить Податковий кодекс.

- Це калькулятор?! Калькулятор - ось, - і дістає з кишені свій.

- Е, мужик,- відповідають податківці, - у тебе калькулятор для попередніх розрахунків, а наш - для остаточних!