№477 від 03.12.2010p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Консультує психолог
Запитання. Доброго дня! Ми разом вже два роки. І все б добре, якби не його сестра, яка не хоче мене визнавати і постійно принижує, глузує, при всіх стверджуючи, що її брат з мене пилинки здмухує, а я користуюся цим. Вона влазить у наші стосунки і успішно налаштовує батьків проти мене. Спроби коханого пояснити сестрі, що вона неправа, переростають у скандал і я стаю винною у тому, що сварю брата із сестрою. Як бути? Аліна, 24 роки)
Він мені, як батько
Запитання. Мені 22 роки. Закінчила інститут і зустрічалася з хорошим хлопцем. І от побачила ЙОГО, і закохалася... Я ще ніколи не відчувала такої пристрасті. Він старший на 20 років. Що мені робити? Не знаю, як відреагують мої батьки...
Відповідь. Якщо немає нікого, кому ваші стосунки можуть принести біль, навряд чи є сенс мучити себе сумнівами. Основне у парі - істинність почуттів та їх екологічність, а також готовність нести відповідальність як за свої рішення і дії, так і за дії людини, з якою пов’язуєш своє життя. При цьому варто пам’ятати, що закоханість і кохання - поняття нетотожні. Краще переконатися в існуванні любові, давши один одному час на розуміння внутрішніх процесів й очікувань у контексті спілкування і перспектив, ніж, переконуючи себе у появі чогось великого та світлого, видавати бажане за реальне. При взаємних справжніх почуттях і можливості їх реалізації з чистою совістю, думки оточуючих не є пріоритетними. Більше того, якщо є справжнє кохання, такі питання, як різниця у віці, при відсутності обмежень і факторів, що викликають сумніви у чистоті намірів, не виникають взагалі.
Чекаємо на листи із проблемами, які вас турбують, на адресу редакції
та електронну скриньку.
03.12.2010 | На запитання відповідала Крістіна МИХАЙЛОВА |
Рівне-Ракурс №10 від 03.12.2010p. На головну сторінку |