Кому гадати, а кому – пакостити

За християнськими переказами, Андрій Первозванний був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Він приніс християнське вчення слов’янам. За легендою, Андрій передрік, що з волі Божої на Дніпрових схилах буде збудоване місто, а там, де він встановив хрест, згодом було споруджено Андріївську церкву.

Але зараз, про інше. Ще з давніх часів заведено на Андрія (у ніч із 12 на 13 грудня) ворожити. Гадають переважно дівчата, але хлопці також можуть, якщо захочуть. Це є час найактивнішого ворожіння, відгадування долі, застосування різноманітних заклинань і ритуальних дійств, що у більшості залишилися в народній пам’яті і заповнили свято християнського апостола.

Способів ворожіння є багато, тож зупинімося на найпопулярніших з них.

1 Увечері під Андрія, дівчина виходить з хати і сіє на снігу насіння конопель. Потім, набравши жменю снігу йде до хати і, коли сніг розтане, лічить насінини. Парна кількість - віщує шлюб, непарна - бути ще у дівках.

2 Запалюють дві свічки. Якщо свічки, згоряючи, схиляються одна до одної, то дівчину чекає щасливий шлюб, якщо ж нахиляються у різні боки - погана ознака.

3 Сни на Андрія вважалися віщими. У цю ніч дівчата намагалися спати не там, де завжди. Під ліжко ставили на ніч миску з водою і накривали дощечкою або соломинкою, що імітує місток. У ві сні дівчина сподівається побачити судженого, який переведе її через місток.

4 Також дівчата варили вареники. Кожна дівчина клала у ряд свій вареник. Після того запускали собаку чи кота, бажано зголоднілого. Чий вареник з’їсть першим, та і вийде наступного року заміж. Буває так, що хлопці тихенько обливають вареники горілкою чи нафтою і пси не їдять жодного.

5 Також варили варе ники із начинням, а потім їли. Кому з чим дістанеться, то така і на дівчину доля чекає:

• варення - велике палке кохання;

• борошно - велика мука;

• з копійкою - цілий рік будуть гроші;

• мак - сльози;

• перець - твоя половинка буде сварливою;

• без начиння - рік буде неприбутковим і сумним.

6 А ще виходили із хати і жбурляли чобіт із правої ноги через хату. Куди була повернута халява чобота, звідти і мав бути суджений. Траплялося, чобіт залишався на хаті.

7 Писали чоловічі імена і кидали під подушку. Потім тягнули і дізнавалися, як зватимуть судженого.

8 А ще пекли калиту. Бо без калити, то не свято. Це такий кручений хліб, який підвішують до стелі і по черзі, стрибаючи кусають. Хто відкусить шматок, то в того збудеться бажання, яке він загадав.

А що хлопці? А вони у цей день робили пакості. Якщо ранком ви встаєте, а у вас немає брами чи ще чогось, то це наслідки Андрія.

Також вони могли розібрати тин або зняти ворота у дворі надто суворого дядька, що не пускає дівчину гуляти. А ще могли напакостити дівчатам. І ображатися на них чи сердитися не можна було. На те й Андрій, - кажуть люди, - щоб хлопці буянили. Полюбляли парубки в ніч на Андрія посипати попелом доріжки до коханок, якими ходять “наліво” одружені чоловіки.

До речі, деякі магічні дії вони виконували вдома на самоті, щоб ніхто не бачив. Так, наприклад, ще на Катерини (7 грудня) дівчата зашивали у спідниці коноп-ляні зернята і носили їх при собі до Андрія, а ввечері в день свята, сховавшись від сторонніх очей у садку чи на городі, “сіяли” коноплі і тричі обходили грядку, торкаючись спідницею землі і промовляючи:

Андрію, Андрію, на тобі конопельки сію,

Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу.

Таємниче, жартівливе й завзяте, старе, як світ і на диво сучасне, - ось яке воно, Андрієве свято.

Погадайте і Ви, але пильнуйте, щоб Вам хтось не напаскотив.