Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №231 від 16.03.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Пам’ятаємо...

Вогонь Чорнобиля не згасає

Двадцять років минуло після того дня, коли світ здригнувся від вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Ця глобальна за масштабом та наслідками аварія трапилася вночі 26 квітня 1986 року в ході проведення на четвертому енергоблоці експериментів, пов’язаних із режимами роботи турбогенератора.

О пів на другу ночі перший, а слідом за ним і другий вибухи зруйнували реактор, в якому знаходилися 200 тонн урану. Ці вибухи перетворили енергоблок, який втратив усі функції працездатності, на величезне неконтрольоване джерело радіаційного забруднення. Крім того, аварію супроводжувала пожежа на покрівлі енергоблоку. І так сталося, що у число перших ліквідаторів аварії увійшли пожежні підрозділи, які безстрашно вступили у двобій з вогнем, пронизаним смертельною радіацією.

Ціною титанічних зусиль пожежників вдалося локалізувати пожежу, яка могла б призвести до непередбачуваних наслідків. Шестеро з них, імена яких назавжди залишилися в історії, віддали своє життя, щоб врятувати світ. Вогонь Чорнобиля опалив життя ще тисяч інших ліквідаторів, яких сьогодні вже немає серед нас.

У підрозділах Рівненського міського управління ГУ МНС України в Рівненській області і нині працюють безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: командир відділення Володимир Потапчук, старший майстер Олександр Сташенюк, старший пожежний Віктор Дем’янчук, командир відділення - водій Володимир Федорчук. Усі вони виконували завдання з забезпечення пожежної безпеки 30-кілометрової зони навколо АЕС, брали участь у ліквідації пожеж, які виникли в зоні відчуження, не шкодуючи ні сил, ні здоров’я.

За їх словами, у ті нелегкі дні вони працювали зранку до вечора і незважаючи на небезпеку чітко виконували всі розпорядження і команди керівництва. Була відсутня будь-яка допомога від місцевого населення, яке після евакуації, залишившись без домівок та не маючи змоги вести звичний спосіб життя, було перелякане й розгублене. Не дивлячись на це бійці кожного дня, кожної години демонстрували самовідданість та героїзм.

Роки минають, але імена героїв назавжди залишаться у пам’яті кожного з нас.

16.03.2006Олександр КРАВЕЦЬ, інспектор Рівненського МУ ГУ МНС України в Рівненській області



Рівне-Ракурс №10 від 16.03.2006p. 
На головну сторінку