Спекотні казки Аравії розтоплюють зимову кригу

Як кажуть - “Схід - справа тонка”, тому відсутність автора у виставковій залі пояснюється низкою причин. Організатор виставки Олександр Купчинський попередньо запрошував виставитися в арт-кав’ярні батька Ібрагима, який є шейхом. Та виявилося, що його приїзд не з простих, бо за традицією у подорож він мав би взяти чотирьох своїх дружин та чималий супроводжуючий персонал. Аби не тягнути за собою у наші холодні широти увесь свій гарем було значно простіше відрядити на цю справу одного зі своїх синів. Тим паче, що 37-річний Ібрагим вже 15 років захоплюється фотосправою і є президентом фотоклубу Оманської Асоціації Мистецтв.

Загалом оманські фотохудожники приділяють величезну увагу розвитку фотографії у світі, тому доволі часто відвідують міжнародні фотоконгреси. Мають вони тісні контакти з російськими та білоруськими фотохудожниками, а ось в Україні нинішня фотовиставка перша і проходить у рамках проекту Купчинського “Кращі фотохудожники світу”.

Автор представив 52 фото, які можна поділити на пейзаж, портрет та репортаж. Той, хто не бував в Омані, може насолодитися мальовничими пейзажами, де крім пісків, є також і аравійська екзотика - зелені деревця, геть як в наших широтах. Більша частина фото стилізована під ручний друк в коричневій тональності “сепія”, що додає фото певного шарму. Серед краєвидів Ібрагима Аль-Бусаіді є серія, де зображені старі покинуті кораблі. У місті Дубай є спеціальне місце, куди транспортують зношені кораблі - це такий собі музей під відкритим небом. Щоправда, їх інколи реставрують, доводять до первинного вигляду і продають за чималі гроші.

Окрім репортажів з життя-буття оманців, Аль-Бусаіді представив непогану колекцію портретів, щоправда, більшість образів тут - це чоловіки та хлопчики, бо фотографування жінок на Сході - річ делікатна. Тому репортажні та портретні фото Ібрагима можна вважати сторінкою, яка відкриває нам життя оманців таким, як воно є. На багатьох кадрах присутні верблюди, це для арабів і засіб пересування, і показник статусу. Ну геть як у нас наявність однієї чи кількох іномарок. Азіатська культура та релігія не дозволяє багатшим людям виділятися чимось матеріальним персонально, тому європейцю буде складно відрізнити на фото більш заможних людей від небагатих. Але головне, що на портретах ми бачимо емоції людей, однак особа жіночої статі - маленька дівчинка, лише одна на виставці.