Сергій Тимчак: “За п’ятибальною шкалою поставлю дівчатам тверду “4”

- Сергію, чи задоволені виступами своїх підопічних у році, що минає?

- Виступи Олени та Валентини можу оцінити лише в порівнянні. Якщо брати результати минулого сезону, то перемога в чемпіонатах України до 19, 20, 21 років, лідерство в рейтингу (за результатами національного чемпіонату) серед молоді до 23 років, 4 місце у фіналі національної першості, перемога на V літніх спортивних іграх молоді України, 5 місце на чемпіонаті світу до 19 років (Португалія), 5 місце на чемпіонаті Європи до 20 років, участь в чемпіонаті світу до 21 року та чемпіонаті Європи до 23 років - це серйозний крок вперед. Але якщо говорити про максимальні завдання, то тут ситуація дещо інша. Ми не потрапили до трійки призерів національного чемпіонату серед дорослих, не привезли медалей з чемпіонату світу у своїй віковій категорії (U-19). Тому за п’ятибальною шкалою поставлю дівчатам тверду “4”.

- На вашу думку, чого не вистачило дівчатам, щоб краще виступити на міжнародній арені?

- Безперечно - досвіду виступів на високому рівні. Попри те, що дівчата є учасниками п’яти юніорських чемпіонатів світу та трьох чемпіонатів Європи, в порівнянні з їхніми суперницями-однолітками, цей досвід - незначний. У відповідальні моменти гри Валя та Лєна ще допускають помилки, які у досвідчених спортсменів повинні бути зведеними до мінімуму. Окрім того, молодь інших країн до 21 та 23 років регулярно бере участь у дорослих змаганнях (турах світової серії, євротурах, челенджерах та сателітах). Дуже часто суто спортивні проблеми збігаються з фінансовими, і для здобуття більшого досвіду міжнародних змагань, саме це стає перешкодою.

- Чи важко працювати з дівчатами? Слухаються вас, чи можуть і посперечатися зі своїм “коучем”?

- Чи важко працювати? Звісно, адже, щоб досягти кращого результату, необхідно викладатися на всі сто. Якщо бачиш потенціал, але він реалізовується не в повному обсязі, то це забирає багато моральних і фізичних сил. Дівчата не сперечаються зі мною, а навпаки, прислухаються до кожного слова. Але мені ще хотілося б, щоб вони були ініціативнішими. Згідно з правилами пляжного волейболу, під час гри тренер не може допомогти своїй команді, тому що такі спроби-підказки ведення гри - караються серйозними штрафами. Тому самостійність, активність, ініціативність є дуже необхідними і важливими під час гри.

- Сергію, хто вам надає зали для тренувань у зимовий час? Чи допомагає чимось влада, обласний і міський спорткомітети, меценати?

- Загалом, тренуємося на базі ЗОШ №23 (дівчата закінчили цю загальноосвітню школу). Там є достатній для тренувань ігровий, гімнастичний, тренажерний зали. Також тренуємося в ОСДЮСШОР та тренажерному залах РДГУ, де зараз навчаються дівчата. Щодо фінансової допомоги, то найбільше, звичайно, за ці всі роки підготовки допомогла рідна спортивна школа - ОСДЮСШОР (м.Рівне) управління освіти та науки ОДА. Крім того, серйозну підтримку надає відділ з питань фізичної культури та спорту Рівненської ОДА. Значний вклад також і професорів та викладачів РДГУ, які допомагають поєднувати навчання й заняття спортом. Міська влада свого часу допомогла з будівництвом майданчиків, на яких ми влітку зараз тренуємося. Загалом, дефіциту уваги влади ми не відчуваємо, але, як і у випадку з грою та показаними результатами, хочеться більшого.

- Поділіться планами на майбутнє. Чи можна чекати ваших підопічних на найближчій літній Олімпіаді-2012 у Лондоні?

- Ми дуже хочемо поїхати в Лондон, адже пляжний волейбол - олімпійський вид спорту. Але відбір на Олімпійські ігри триває протягом двох років. Якщо мріяти про найближчу Олімпіаду, то готуватися до неї необхідно було “ще вчора”. Наразі державного фінансування, необхідного для кваліфікації на ігри (участь у навчально-тренувальних зборах, у міжнародних змаганнях) достатньо лише для першої пари країни. Так що для початку потрібно здобути це звання, або знайти серйозне недержавне фінансування, а вже потім ставити більш високі і, разом з тим, реальні завдання.