Рівненський дідух вище львівського

Працювали Огородники всією родиною у складі п’яти чоловік. У зв’язку із терміновістю замовлення, робили п’ять днів та п’ять ночей, хоча на роботу подібної величини потрібно три місяці. Висота дідуха складає 3 м 13 см. У народному селянському побуті все повинно мати некруглу суму, щоб було продовження всім добрим справам. Дідух складається із семи ярусів і стоїть на трьох ногах. На виготовлення пішло 60 жмень колосків та 3 тис. стебел на обкладання. Для зовнішнього оздоблення дідуха використали 150 м солом’яної стрічки. Важить витвір мистецтва біля 50 кг. Враховуючи те, що родина складається із п’яти осіб, то від кожного родинного майстра виготовлено ще п’ять маленьких дідухів додатково.

На почесне місце у центрі міста дідуха, який стоятиме усі різдвяні свята, аж до Водохреща, виніс міський голова Рівного Володимир Хомко.

Дещо з історії

Існують дві версії, чому 6 січня із першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату “хлібне дерево”. За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай - це ставало справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп. Або кажуть ще, коли Ісус Христос народився у стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи. Відтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити на чільному місці під образами дідух - символ затишку та тепла.

Святковий сніп перебував у хаті до Водохреща. Його присутність привносила в родину піднесений настрій, затишок і святковість. У народі казали: “Дідух до хати - біда із хати”. Щороку дедалі більше українців відновлюють давню традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха.

Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам відчуття таємничості і свята.